справа №380/13595/24
з питань виклику свідків
22 липня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про виклик свідків в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Ухвалою від 22.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позовну заяву та всі докази, що підтверджують заперечення проти позову.
26.07.2024 представник позивача подав клопотання, у якому просить з метою підтвердження факту виконання позивачем бойового завдання при отриманні травми викликати до суду для допиту як свідка громадянина ОСОБА_2 .
Ухвалою від 14.10.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та відмовлено в задоволенні клопотання про його поновлення, а позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 - залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року з питань залишення позову без розгляду у справі №380/13595/24 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року скасовано, а справу № 380/13595/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною - направлено до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Матеріали справи №380/13595/24 було направлено до Львівського окружного адміністративного суду супровідним листом від 11.03.2025 №380/13595/24/9511/25 та отримано судом 24.03.2025.
Ухвалою від 01.04.2025 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
При розгляді клопотання представника позивача суд виходить із такого.
Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
Частина перша статті 91 КАС України визначає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
Аналізуючи вищевказані норми при вирішенні питання щодо наявності підстав для виклику свідків у судове засідання, суд встановлює доцільність вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 КАС України).
Предметом спору у справі, що розглядається, є оскарження відмови позивачу у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 зазначив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Також вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі. Тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Зважаючи на доводи, викладені у позовній заяві та відзиві, враховуючи обсяг поданих доказів, та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що представником позивача не обґрунтовано, що обставини, що мають значення для справи та на які покликається позивач неможливо встановити за допомогою письмових доказів, а лише з показань свідків, а також чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування. Відтак суд не вбачає підстав для виклику свідків у судове засідання.
Керуючись ст.ст. 65, 72, 92, 248, 256 КАС України, суд -
постановив:
у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чаплик І.Д.