Рішення від 23.07.2025 по справі 380/103/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 рокусправа № 380/103/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення -

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (далі - позивач, ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», ПАТ «ЖЦПК») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0543760409 від 23.12.2024, згідно з яким встановлено порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання/порушення строку зарахування податків до бюджету або державних цільових фондів, за платежем Земельний податок з юридичних осіб, у зв'язку із чим нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на підставі п. 124.1 ст. 124 ПКУ у сумі 802677,55 грн (вісімсот дві тисячі шістсот сімдесят сім гривень 55 копійки) прийняте ГУ ДПС у Львівській області на підставі висновку Акту камеральної перевірки № 46665/13-01-04-12/00278801 від 05.11.2024.

В обґрунтування позову зазначено протиправність, на думку позивача, податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 0543760409 від 23.12.2024. Вказав, що позивачем отримано Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб ПАТ «ЖЦПК» № 46665/13-01-04-12/00278801 від 05.11.2024, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб. Вказав, що після ознайомлення із Актом перевірки, ПАТ «ЖЦПК» не погодилося із викладеними в ньому висновками та звернувся із письмовими запереченнями на висновки Акту перевірки до ГУ ДПС у Львівській області. Стверджує, що отриманим позивачем рішенням ГУ ДПС у Львівській області про розгляд заперечень від 19.12.2024 року № 39782/6/13-01-04-12, висновки Акту перевірки визнано обґрунтованими та залишено без змін. Повідомив, що ПАТ «ЖЦПК» поштою було отримано наступне податкове повідомлення-рішення (ППР): № 0543760409 від 23.12.2024, згідно з яким встановлено порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання/порушення строку зарахування податків до бюджету або державних цільових фондів, за платежем «земельний податок з юридичних осіб», у зв'язку із чим нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на підставі п. 124.1 ст. 124 ПКУ у сумі 802677,55 грн (вісімсот дві тисячі шістсот сімдесят сім гривень 55 копійки). Позивач вважає, що не допускав порушення встановленого законодавством терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем Земельний податок з юридичних осіб за період з 02.03.2022 по 29.09.2023 року, а тому підстави для притягнення підприємства-позивача до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій на підставі п. 124.1 ст. 124 ПКУ відсутні. Зазначив, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з вимогами п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Повідомив, що 07.02.2022 року ПАТ «ЖЦПК» було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, що підтверджується відповідною квитанцією. Вказав, що згідно з даними розділу 1 «Розрахунок суми земельного податку» вказаної декларації товариством було задекларовано річну суму земельного податку - 6487031,07 грн. Протягом 2022 року ПАТ «ЖЦПК» своєчасно сплачувало земельний податок за 2022 рік у встановленому ПКУ порядку - щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. 07.02.2023 року ПАТ «ЖЦПК» подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, що підтверджується відповідною квитанцією. Згідно з даними розділу 1 «Розрахунок суми земельного податку» вказаної декларації товариством задекларовано річну суму земельного податку в розмірі 7460085,74 грн. Протягом 2023 року ПАТ «ЖЦПК» своєчасно сплачувало земельний податок за 2023 рік у встановленому ПК України порядку - щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Стверджує, що своєчасність сплати узгоджених сум податкового зобов'язання за відповідні звітні періоди з 02.03.2022 року по 29.09.2023 року підтверджується відповідними платіжними документами та виписками банку, згідно з якими суми та призначення платежів відповідають самостійно узгодженим сумам податкового зобов'язання, які були зазначені в податкових деклараціях підприємства. Вважає, що висновок Акту камеральної перевірки, щодо несвоєчасної сплати ПАТ «ЖЦПК» узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за період з 02.03.2022 року по 29.09.2023 року є необґрунтованим, незаконним та не відповідає даним підприємства щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання згідно поданих декларацій, а також спростовується платіжними документами. Стверджує, що ПАТ «ЖЦПК» своєчасно сплачувало податкові зобов'язання з земельного податку за 2022 та 2023 роки, підстави для застосування до підприємства штрафних санкцій згідно ст. 124 ПКУ відсутні. Повідомив, що ПАТ «ЖЦПК» не виключає, що висновок про порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового (грошового) зобов'язання з земельного податку є наслідком «зарахування» здійснених Товариством платежів податкових зобов'язань з земельного податку за 2022 та 2023 роки в рахунок «погашення» заборгованості з земельного податку, яка виникла за період з лютого 2015 року по грудень 2016 року. В зв'язку із тим, що протягом вказаного періоду ПАТ «ЖЦПК» перебувало в процедурі банкрутства та в зв'язку із відсутністю на рахунку товариства грошових коштів, необхідних в достатній кількості для сплати податкових зобов'язань з земельного податку, Товариством не в повному обсязі сплачувалися задекларовані в Податкових деклараціях з плати за землю за 2015 та 2016 роки суми податку. Вважає, що з урахуванням вимог п. 76.3 ст. 76 та п. 102.1 ст. 102 ПКУ ГУ ДПС у Львівській області був пропущений встановлений законодавством строк для проведення камеральної перевірки податкових декларацій з плати за землю, поданих ПАТ «ЖЦПК» за 2015 та 2016 роки та відповідно порушено вимоги зазначених статей ПК України при складанні Акту перевірки від 05.11.2024 року. Крім того, з урахуванням граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю за 2015 та 2016 роки, на теперішній час закінчився (минув) граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій до товариства за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 07.01.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13561 від 18.02.2025) у якому проти позову заперечив. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Вказав, що за результатами камеральної перевірки ПАТ «ЖЦПК» вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік (реєстраційний номер 9018828364 від 07.02.2022 року) у сумі 5951477,96 грн та за 2023 рік (реєстраційний номер 9016540650 від 07.02.2023 року) у сумі 3606592,26 грн. За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в інтегрованій картці платника умовно розрахований штраф у розмірі 5 відсотків в сумі 153129,49 грн та 10 відсотків в сумі 649548,05 гривень. На підставі інформаційних даних Головного управління ДПС у Львівській області, контролюючим органом встановлено, що позивачем подано наступні податкові декларації з плати за землю № 9018828364 від 07.02.2022, № 9016540650 від 07.02.2023. Повідомив, що станом на 15.09.2021 року в ІКП по земельному податку (код бюджетної класифікації 18010500) числилась заборгованість в сумі 4431679,68 гривень. Вказав, що відповідно до підпункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності в платника податків податкового боргу податкові органи зараховують кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Зазначив, що у такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Водночас забороняється спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Повідомив, що відповідно до інтегрованої картки платника податків позивача (дані ІК «Податковий блок») борг по деклараціях з податку плати за землю погашено по черговості виникнення боргу, а саме першочергово в рахунок «погашення» заборгованості з земельного податку, яка виникла за період з лютого 2015 року. Звернув увагу, що предметом камеральної перевірки були не декларації з плати за землю, подані ПАТ «ЖЦПК» за 2015 та 2016 роки, а декларації з плати за землю подані ПАТ «ЖЦПК» за 2022 - 2023 роки, саме: № 9018828364 від 07.02.2022 та № 9016540650 від 07.02.2023, які і є зазначені в акті перевірки, і на підставі яких встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб. Тобто, посилання позивача на норми ПК України, щодо порушення контролюючим органом строків проведення перевірки є безпідставними, оскільки останнім встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку саме по деклараціях за 2022-2023 роки. Вказав, що ПАТ «ЖЦПК» не подано до податкового органу згідно з пунктом 69.1 Закону України № 2260-ІХ «Заяву про відсутність можливість виконання податкового обов'язку». Відповідач вважає, що висновок в акті камеральної перевірки від 05.11.2024 № 46665/13-01-04-12/00278801 є таким, що відповідає діючим нормам податкового законодавства, відповідно винесене рішення № 0543760409 від 23.12.2024 року, на думку відповідача, є правомірним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» зареєстровано у встановленому порядку як юридична особа з 26.12.1995, платник податків, платник єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб.

За наслідками перевірки складено Акт № 46665/13-01-04-12/00278801 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб ПАТ «ЖЦПК», податковий номер 00278801.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «ЖЦПК» порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2022 рік у сумі 5951477,96 грн та за 2023 рік у сумі 3606592,26 грн.

За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0543760409 від 23.12.2024, яким встановлено порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання/порушення строку зарахування податків до бюджету або державних цільових фондів, за платежем «земельний податок з юридичних осіб», у зв'язку із чим нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на підставі п. 124.1 ст. 124 ПКУ у сумі 802677,55 грн (вісімсот дві тисячі шістсот сімдесят сім гривень 55 копійки).

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішення, вважає його протиправним і таким що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України передбачено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня: податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 ПК України вказує, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Суд зазначає, що Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі - Закон № 2836- ІХ, набрав чинності 03.01.2023) внесені зміни у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції, що діє з 03.01.2023) визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, зокрема, щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».

Суд вказує, що Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX. «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Даний Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд враховує, що станом на 15.09.2021 року в ІКП по земельному податку (код бюджетної класифікації 18010500) наявна заборгованість в сумі 4431679,68 гривень, що підтверджується відомостями ІКП, яка станом на день проведення перевірки позивачем погашена не була.

Позивачем не надано доказів, що ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» подавав до контролюючого органу заяву щодо неможливості виконання податкових обов'язків.

Крім того, суд звертає увагу, що у постановах від 3 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21, від 5 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 160/24147/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Така позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Водночас обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов'язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

При цьому подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що в акті камеральної перевірки лише зафіксовано виявлене контролюючим органом порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 ПК України і відсутні посилання на підтверджені відповідними доказами обставини, які б вказували на наявність саме такої кваліфікуючої ознаки як умисел в діях платника податків та цілеспрямоване створення ним умов, які не мали іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

У цій справі порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 ПК України дійсно мало місце. Згідно з розрахунком штрафних санкцій затримка сплати усіх узгоджених сум грошового зобов'язання перевищує 30 календарних днів.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ГУ ДПС у Львівській області діяло у порядку, на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Правових підстав вважати прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірним у суду немає.

Аналогічного висновку щодо вирішення подібних спірних правовідносин дійщов Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі № 520/10963/21, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Отже, суд дійшов висновку про те, що ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» в позовній заяві не наведено спростувань висновків контролюючого органу щодо несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2022 рік та за 2023 рік.

Щодо доводів позивача про те, що з урахуванням вимог п. 76.3 ст. 76 та п. 102.1 ст. 102 ПКУ ГУ ДПС у Львівській області був пропущений встановлений законодавством строк для проведення камеральної перевірки податкових декларацій з плати за землю, поданих ПАТ «ЖЦПК» за 2015 та 2016 роки та відповідно порушено вимоги зазначених статей ПК України при складанні Акту перевірки від 05.11.2024 року, суд зазначає таке.

Згідно з п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Суд зазначає, що предметом камеральної перевірки було дослідження питання дотримання позивачем строків сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з плати за землю відповідно до поданих ПАТ «ЖЦПК» податкових декларацій за звітні періоди 2022-го та 2023-го років.

Таким чином, суд критично оцінює відповідні доводи позивача.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2024 № 0543760409.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (81700 Львівська область Стрийський район м. Жидачів вул. Фабрична 4; код ЄДРПОУ 00278801).

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Суддя Р.П. Качур

Попередній документ
129039286
Наступний документ
129039289
Інформація про рішення:
№ рішення: 129039287
№ справи: 380/103/25
Дата рішення: 23.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (19.08.2025)
Дата надходження: 12.08.2025
Предмет позову: визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення