22 липня 2025 рокусправа № 380/22477/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, рішення відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №43961/53-16 від 18.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою та документами для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, втім отримав рішення, яким пільговий стаж не підтверджено. Позивач з таким рішенням не погоджується, вважає, що ним надано достатньо документів для підтвердження пільгового стажу, а відповідальність за проведення атестації покладається на роботодавця.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 11.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що в уточнюючих довідках відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України, яка була чинна в період роботи заявника та додаткові відомості. В архівних довідках про заробітну плату відсутня інформація про нарахування заробітку за серпень-вересень 1995 року, липень-серпень 1996 року та вересень 1997 року. Стверджує, що документів, що підтверджують зайнятість позивача шліфувальником вручну не надано. Даний факт зустрічною перевіркою не встановлено.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач звернувся до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про підтвердження стажу роботи для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області розглянула заяву та долучені до неї документи та прийняла рішення від 18.10.2024 №43961/53-16, яким відмовила позивачу у підтвердженні стажу роботи за Списком №2 в період роботи у Львівському скляному виробничому об'єднанні «Райдуга» (згодом Акціонерне товариство закритого типу «Райдуга») з 29.11.1988 по 24.12.2000 та у ТзОВ «Кришталь України» з 02.02.2001 по 14.08.2002 шліфувальником скловиробів, оскільки не підтверджені умови, передбачені Списком.
Позивач не погоджується з таким рішенням, відтак звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З наведеного випливає, що однією з умов призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 є наявність у чоловіка не менше 12 років 6 місяців стажу на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України протягом повного робочого дня.
Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:
- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.
Правлінням Пенсійного фонду України 10.11.2006 прийнято постанову «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії» (далі - Порядок №18-1).
Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку №18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3-4 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Пунктом 6 Порядку №18-1 передбачено, що основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Згідно з п. 7 Порядку №18-1 для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.
Відповідно до п. 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Згідно з п. 15 Порядку №18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Відтак, Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області уповноважена на розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Спірним в межах цієї справи є незарахування періодів роботи з 12.01.1990 по 02.02.2001 та з 02.02.2001 по 14.08.2002 за рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області №43961/53-16 від 18.10.2024.
Як встановлено ст. 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У трудовій книжці позивача, копія якої долучена до матеріалів справи, внесено такі записи:
- 12.01.1990 - прийнятий в цех художніх виробів учнем шліфувальника скловиробів;
- 10.04.1990 - присвоєно кваліфікацію шліфувальника скловиробів третього розряду цеху художніх виробів;
- 24.01.1994 - присвоєна кваліфікація шліфувальника скловиробів п'ятого розряду цеху художніх виробів;
- 02.02.2001 - звільнений з роботи за власною ініціативою, ст. 38 КЗпП України;
- 02.02.2001 - прийнятий на роботу шліфувальником скловиробів 5 розряду;
- 14.08.2002 - звільнений за власною ініціативою ст. 38 КЗпП України.
На підтвердження пільгових умов праці позивач також долучив уточнюючі довідки.
Згідно з довідкою Акціонерного товариства закритого типу №17 від 02.02.2001 ОСОБА_1 повний робочий день з 10 квітня 1990 року по 02 лютого 2001 року (10 років 9 місяців 22 дні) працював на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, що передбачено Списком 2 Розділ XVIII Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів.
Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталь України» №23 від 09.06.2022 ОСОБА_1 повний робочий день з 02 лютого 2001 року по 14 серпня 2002 року (1 рік 6 місяців 12 днів) працював по посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, що передбачено Списком №2 Розділ XVIII Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
У спірний період роботи позивача були чинні такі Списки№2:
- Список №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, яким було передбачено посаду шліфувальника;
- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, яким було передбачено посаду шліфувальника скловиробів, виконуючого роботу вручну;
- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, яким передбачено посаду шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну.
Відтак, надані позивачем докази підтверджують факт його зайнятості на посадах, передбаченій Списками №2 у відповідних редакціях, протягом повного робочого дня у період з 10.04.1990 по 02.02.2001 та з 02.02.2001 по 14.08.2002.
Втім, відповідачем такий період роботи до пільгового стажу позивача не зараховано. В оскаржуваному рішення відповідач покликається, що у довідках відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України, яка чинна в період роботи заявника та додаткові відомості.
З цього приводу суд зазначає, що зазначені недоліки є формальними та жодним чином не спростовують наявну в довідках інформацію щодо періоду роботи, зайнятості протягом повного робочого дня, посади позивача та її віднесення до посад, передбачених Списком №2.
Належність посади позивача у період з 10.04.1990 по 02.02.2001 та з 02.02.2001 по 14.08.2002 до Списку №2 також підтверджується вищенаведеним висновком суду.
Щодо покликання відповідача на відсутність інформації про нарахування заробітку за серпень-вересень 1995 року, липень-серпень 1996 року та вересень 1997 року, то суд зазначає, що предметом спору є зарахування конкретних періодів роботи до пільгового стажу позивача, а не обрахунок його заробітної плати за такі періоди.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач покликається, що обов'язковим для зарахування періодів роботи до пільгового стажу є проведення атестації робочих місць.
Оцінюючи таке твердження, суд враховує таке.
19 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі №21-183а13, від 25.11.2014 у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі №21-1329а15, від 10.02.2016 у справі №21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі №520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, із урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відтак, зважаючи на те, що у період з 10.04.1990 по 02.02.2001 та з 02.02.2001 по 14.08.2002 позивач працював на посадах, передбачених Списком №2, а наявні в матеріалах справи докази підтверджують зайнятість на таких роботах протягом повного робочого дня, суд доходить висновку, що Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не зарахувала такі періоди до пільгового стажу позивача.
Таким чином, оскаржуване рішення належить скасувати у зв'язку з його протиправністю, а періоди роботи позивача на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну, у Львівському скляному виробничому об'єднанні «Райдуга» з 10.04.1990 по 02.02.2001 та ТзОВ «Кришаль України» з 02.02.2001 по 14.08.2002 зарахувати до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Водночас, підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 12.01.1990 по 09.04.1990 немає, оскільки згідно з записами трудової книжки у цей період позивач працював учнем шліфувальника скловиробів. Втім такої посади Списком №2, чинним у той період, не передбачено.
Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню у спосіб: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №43961/53-16 від 18.10.2024 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області періоди роботи позивача на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну, у Львівському скляному виробничому об'єднанні «Райдуга» з 10.04.1990 по 02.02.2001 та ТзОВ «Кришаль України» з 02.02.2001 по 14.08.2002 зарахувати до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, стягненню рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №43961/53-16 від 18.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області періоди роботи ОСОБА_1 на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну, у Львівському скляному виробничому об'єднанні «Райдуга» з 10.04.1990 по 02.02.2001 та ТзОВ «Кришаль України» з 02.02.2001 по 14.08.2002 зарахувати до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна