Іменем України
23 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/34665/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Захарової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м.Києві) з такими вимогами:
- визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, які полягають у не зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 01.04.1992 по 03.03.1997 у ВАТ «Радикал», з 04.03.1997 по 12.03.2001 у ЗАТ «Приват-інвест»;
-зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 18.08.2021, з урахуванням періодів його роботи з 01.04.1992 по 03.03.1997 у ВАТ «Радикал», з 04.03.1997 до 12.03.2001 у ЗАТ «Приват-інвест».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 18.08.2021 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду в м. Києві з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Листом від 28.08.2021 2600-0207-8/137113 відповідач повідомив позивачу про відмову в призначенні пенсії, зазначивши, що згідно наданих документів загальний страховий стаж складає 27 років 5 місяців 29 днів, необхідний пільговий 10 років. Пільговий стаж, згідно поданих документів відсутній. Період роботи з 01.04.1992 по 03.03.1997 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутнє рішення суду про призначення ліквідатора.
Позивач зазначає, що відповідач при розгляді заяви не звернув уваги на інший пільговий стаж у ЗАТ «Приват-інвест» з 04.03.1997 до 12.03.2001, в якому позивач працював технічним директором-начальником цеху по виробництву каустичної соди та хлору ртутним методом.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував до його пільгового стажу періоди роботи з 01.04.1992 по 03.03.1997 у ВАТ «Радикал», з 04.03.1997 по 12.03.2001 у ЗАТ «Приват-інвест», які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Вважаючи порушеним право на соціальний захист, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2022 року відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання (у письмовому провадженні.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від ГУПФУ в м.Києві надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
ОСОБА_1 звернувся з заявою від 18.08.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Управління листом №2600-0314-8/134547 від 28.08.2021 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Відповідно до п.1, 2 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком .№1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років па зазначених роботах.
Згідно наданих позивачем документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, трудова книжка, військовий квиток, диплом, пільгові документи), а також даних персоніфікованого загальний страховий стаж позивача складає 27 років 5 місяців 29 днів, пільговий стаж відсутній.
Не зараховано до пільгового стажу період з 01.04.1992 по 03.03.1997, оскільки у довідці №10 від 05.02.2020 виданої ВАТ «Радикал» арбітражним керуючим зазначено Ткачук А.В., однак повноваження ліквідатора не підтверджено.
До документів про призначення пенсії та позовної заяви додано постанову Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 про визнання боржника банкрутом, в якому призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Радикал» арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1167 від 02.07.2013).
Тому, довідка від 05.02.2020 №10 видана ВАТ «Радикал» не може бути врахована для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідач зазначає, що внаслідок відсутності правових підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 1, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві правомірно відмовило в призначенні даного виду пенсії.
На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до ГУПФУ в м.Києві із заявою від 18 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком.
Листом від 28.08.2021 за №2600-0207-8/137113 відповідач повідомив позивача, що згідно наданих документів загальний страховий стаж складає 27 років 5 місяців 29 днів. Необхідний пільговий стаж - 10 років. Пільговий стаж, згідно поданих документів - відсутній. Період роботи з 01.04.1992 по 03.03.1997 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутнє рішення суду про призначення ліквідатора. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці для переведення на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає підстав.
Дослідженням записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 10.04.1992 встановлено, що в ній наявні такі записи про спірні періоди роботи позивача:
-запис №1: Державне виробниче обєднання «Радикал» 01.04.1992 прийнятий в цех №1 майстром зміни (наказ №8 ок від 03.04.1992);
-запис №2: Державне виробниче обєднання «Радикал» перейменовано в Відкрите акціонерне товариство «Радикал» (наказ №58 від 16.02.1994);
- запис №3: 15.05.1995 переведений у тому ж цеху (начальником) заступником начальника цеху (наказ №169/ок від 17.05.1995);
- запис №4: 30.10.1996 призначений начальником цеху №1 (наказ №484/ок від 04.11.1996);
- запис №5: 03.03.1997 звільнений за переведенням до ЗАТ ФПК «Приват - інвест» за п.5 ст.36 КЗпП України (наказ №80/ок від 21.03.1997);
- запис №6: ЗАТ ФПК «Приват - інвест» 04.03.1997 прийнятий за переведенням технічним директором-начальником цеху за контрактом з виробництва каустичної соди та хлору (наказ №20-К від 05.03.1997);
-запис №7: 12.03.2001 звільнений за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України (наказ №02 від 13.03.2001.
Інші періоди роботи позивача, про які наявні записи у трудовій книжці, не є спірними, тому судом не досліджуються.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV, тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзаців першого та третього частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до частини другої статті 44 Закону № 1058-IV призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Згідно із частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до абзаців першого-другого пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Абзацами першим та другим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини першої, другої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Абзацами першим та другим пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до абзацу першого пункту 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно із пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
Відповідно до абзаців першого, другого, сьомого пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).
Згідно із абзацом першим пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7 розділу І Порядку № 22-1).
Відповідно до абзацу першого пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно із абзацом четвертим пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно із абзацами другим, третім, четвертим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії від 18.08.2021 за формою, визначеною Порядком № 22-1.
Відповідач за результатом розгляду заяви позивача, листом від 28.08.2021 №2600-0207-8/137113 повідомив позивачу про відмову у призначення пенсії за відсутності пільгового стажу.
Щодо пільгового стажу позивача, суд зазначає таке.
У листі від 28.08.2021 №2600-0207-8/137113 вказано, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.04.1992 по 03.03.1997, оскільки відсутнє рішення суду про призначення ліквідатора.
Щодо наведених підстав не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача, суд зазначає таке.
З наведених положень статті 24 Закону № 1058-IV слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01 січня 2004 року) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
При цьому надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 07 березня 2018 року в справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17, від 18 травня 2021 року в справі № 229/2330/17.
З матеріалів справи убачається, що позивачем на підтвердження характеру виконуваної роботи щодо спірного періоду з 01.04.1992 по 03.03.1997 була надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №10 від 05.02.2020, що видана ВАТ «Радикал», згідно з якою ОСОБА_1 , працював повний робочий день у ВАТ «Радикал» і за період з 01.04.1992 (наказ №8/0к від 03.04.1992) по 15.05.1995 (наказ №169/ок від 17.05.1995) майстром зміни в цеху №1 (виробництво хлору, каустичної соди). З 15.05.1995 (наказ №169/ок від 17.05.1995) по 30.10.1996 (наказ №484/ок від 04.11.1996) заступником начальника цеху №1 (виробництво хлору, каустичної соди).З 30.10.1996 (наказ №484/ок від 04.11.1996) по 03.03.1997 (наказ №80/ок від 21.03.1997) начальником цеху №1 (виробництво хлору, каустичної соди). Переведений в орендне ЗАТ ФПК «Приват-інвест» з 04.03.1997 із збереженням усіх пільг, передбачених законодавством працюючим у кідливих та особливо шкідливих умовах. Повний робочий день зайнятий у виробництві хлора, каустичної соди отруйним способом, здійснював контроль за виконанням технологічного процесу, якістю хімічної продукції.
У довідці також вказано, що професія, посада - майстер зміни, заступник начальника цеху, начальник цеху, що передбачена Списком №1 розділ VIII (хімічне виробництво підрозділ А, п.1 - 1080А010 код КП 12222, підстава - Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Пільговий стаж за Списком №1 - 04 роки 11 місяців 3 дня.
Довідка підписана ліквідатором ВАТ «Радикал» Ткачук А.В.
Відповідач стверджує, що не зараховано до пільгового стажу період з 01.04.1992 по 03.03.1997, оскільки у довідці №10 від 05.02.2020 виданої ВАТ «Радикал» арбітражним керуючим зазначено ОСОБА_2 , однак повноваження ліквідатора не підтверджено.
З цього приводу, суд зазначає, що у разі наявності сумнівів щодо достовірності внесених до трудової книжки записів чи отриманих від підприємств документів, відповідач, керуючись положеннями частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV, мав право звернутися до ліквідаційної комісії підприємства-роботодавця за отриманням відомостей щодо особи, яка видала довідку, чи перевірити обґрунтованість та достовірність виданих документів, чого ним не зроблено.
До того ж, норми Порядку №22-1 не визначено, що на підтвердження повноважень особи, яка видала довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, заявником має бути наданий документ, що підтверджує повноваження особи, яка видала таку довідку.
Вказані обставини свідчать, що ГУПФУ в м.Києві не добросовісно поставилось до розгляду поданих позивачем документів та прийняття відповідного рішення.
Відтак, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №10 від 05.02.2020 мала бути врахована відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Тому суд погоджується з твердженнями позивача, що ГУПФУ в м.Києві безпідставно не зараховано цей період до пільгового стажу позивача за Списком № 1.
Що стосується періоду з 04.03.1997 по 12.03.2001, який позивач просить зарахувати до пільгового стажу.
Як вбачається з форми РС-право вказаний період відповідачем не зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.
Відповідно до довідки, виданої ВАТ «Радикал», б/н, ОСОБА_1 працює в ЗАТ ФПК «Приват -Інвест» на виробництвах, передбачених Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, з 04.03.1997 (наказ №20-К від 05.03.1997) по 30.09.1998 (продовжує працювати) технічним директором-начальником цеху з виробництва каустичної соди та хлору ртутним способом (Список №1 розділ VIII п. 1080А010. Атестація робочого місця проведена, робоче місце відповідає Списку №1. Пільговий стаж складає за Списком №1 - 01 рік 06 місяців 27 днів.
Отже, уточненою довідкою підтверджено пільговий стаж позивача за Списком №1 - 01 рік 06 місяців 27 днів.
В межах заявлених позовних вимог позивач просить зарахувати періоди його роботи з 01.04.1992 по 03.03.1997 у ВАТ «Радикал», з 04.03.1997 до 12.03.2001 у ЗАТ «Приват-інвест» до пільгового стажу.
Згідно з уточнюючою довідкою №10 від 05.02.2020 пільговий стаж позивача за Списком №1 - 04 роки 11 місяців 03 дня, за довідкою б/н за період з 04.03.1997 по 30.09.1998 стаж позивача за Списком №1 - 01 рік 06 місяців 27 днів.
В іншій частині періоду роботи у ЗАТ «Приват-інвест» документів уточнюючих пільговий характер роботи згідно записів трудової книжки, позивачем не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Зважаючи, що трудова книжка позивача не містить записів про про умови праці та характер виконуваної роботи, то спеціальний трудовий стаж необхідно підтверджувати уточнюючою довідкою.
За пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону 1058-IV для призначення пенсії на пільгових умовах необхідно дотримання таких умов: досягнення 50 років, наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах (зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць).
Судом встановлено, що пільговий стаж позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 на дату звернення за призначенням пенсії складає менше 10 років, що не дає права на призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону №1058-IV.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова