про розгляд заяви (клопотання)
23 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/10717/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши заяву позивача про стягнення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті учаснику бойових дій ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі 10465 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити учаснику бойових дій ОСОБА_1 разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі 10465 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), без повідомлення (виклику) сторін.
08.02.2024 року суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №440/14216/23 (провадження №Пз/990/7/23).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 поновлено провадження у справі.
18.07.2025 року судом отримано клопотання позивача про стягнення з відповідача штрафу в адміністративній справі №340/10717/23. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач не виконав вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.01.2024 року та не надав на вимогу суду докази, а тому просить постановити ухвалу про стягнення з відповідної особи штрафу відповідно до статті 149 КАС України, в розмірі 9084 грн.
Надаючи правову оцінку заяві позивача з урахуванням дотримання норм процесуального права, суд вказує наступне.
Частинами першою - третьою статті 44 КАС України обумовлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, особи які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно положень частини 7 статті 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина 8 статті 80 КАС України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (пункт 5 частини 1 статті 145 КАС України).
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Згідно вимог частини 3 статті 149 КАС України, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Судом встановлено, що ухвалою від 17.01.2024 року суд зобов'язав відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду: довідку про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 разової грошової допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік; копію відповіді на звернення ОСОБА_1 від 28.08.2023 року та докази надсилання її позивачу.
На виконання вказаної ухвали, 07.02.2025 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому вказано, що неможливо надати довідку про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 разової грошової допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік, адже позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, як отримувач разової грошової допомоги до Дня Незалежності України. Відповідач також надав до суду копію відповіді №11862-12236/Ф-02/8-1100/23 від 12.09.2023 року, надану на звернення ОСОБА_1 від 28.08.2023 року, яку, відповідно до скріншоту підсистеми ЕДО, було направлено на адресу позивача 13.09.2023 року.
Разом з тим суд констатує, що під час розгляду даної справи судом не виносилось ухвали про витребування доказів в порядку статті 80 КАС України.
Отже відповідач фактично виконав вимоги ухвали про відкриття провадження від 17.01.2024 року, а ухвала про витребування інших доказів у справі №340/10717/23 судом не виносилась.
Суд зазначає, що накладенню штрафу мають передувати певні підстави та умови, визначені частиною першою статті 149 КАС.
Крім того, суд звертає увагу, що КАС України визначено, що накладення штрафу на відповідну особу є правом суду, а не обов'язком. Отже у суду є дискреція щодо необхідності та доцільності вжиття тих чи інших заходів процесуального примусу, в залежності від конкретних обставин справи, поведінки особи, яка допустила певні порушення, наслідків такої поведінки, істотності порушень, тощо.
Зважаючи на викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу, а отже у задоволенні клопотання позивача необхідно відмовити.
Керуючись статтями 166, 167, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви (клопотання) ОСОБА_1 про стягнення з відповідача штрафу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО