про розгляд заяви (клопотання)
23 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/10717/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши заяву позивача про зміну підстав та предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті учаснику бойових дій ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі 10465 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити учаснику бойових дій ОСОБА_1 разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі 10465 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), без повідомлення (виклику) сторін.
08.02.2024 року суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №440/14216/23 (провадження №Пз/990/7/23).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 поновлено провадження у справі.
18.07.2025 року від позивача на адресу суду надійшла заява про зміну підстави та предмету позову, за змістом якої заявлені у первинному позові позовні вимоги доповнено вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті учаснику бойових дій ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі 1000 грн.;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити учаснику бойових дій ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі 1000 грн.
Надаючи правову оцінку вказаній заяві позивача з урахуванням дотримання норм процесуального права, суд вказує наступне.
Частинами першою - третьою статті 44 КАС України обумовлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач, зокрема, має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову, є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України, викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16.
Повертаючись до матеріалів справи суд зазначає, що заява позивача від 18.07.2025 стосується одночасної зміни як предмету, так і підстав позову, що прямо випливає з її назви.
Суд також наголошує, що заява позивача фактично містить інші позовні вимоги, що стосуються обставин, які виникли раніше спірних та передували їм, характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що, як зазначено вище, адміністративно-процесуальним законом не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про зміну предмета адміністративного позову.
Керуючись статтями 47, 166, 167, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав адміністративного позову шляхом доповнення позовних вимог новими - повернути.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО