22 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1866/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження з 01.03.2025 року максимального розміру його пенсії та невиплати пенсії у повному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити йому нараховану з 01.03.2025 року пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень та доплат до пенсії.
Ухвалою судді від 28.03.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що обмеження пенсійних виплат позивача здійснене на підставі статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а позивач не належить до кола осіб, на яких поширюється рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022. При перерахунку пенсії з 01.03.2025 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" відповідач керувався нормами цієї постанови, якими передбачено підвищення пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах СССР, з якої у 1991 році був звільнений у запас.
З 23.07.1991 року позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 58% окладів. У зв'язку з введенням в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-XII від 09.04.1992 pоку позивачу було перераховано пенсію за вислугу років у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення.
У березні 2025 року відповідач провів з 01.03.2025 року перерахунок пенсії позивача з метою її щорічної індексації.
Так, згідно з протоколом ГУ ПФУ в Кіровоградській області розмір нарахованої позивачу пенсії з 01.03.2025 року становить 44888, 41 грн., з яких:
- 41888, 41 грн. (61600, 60 грн. х 68 %) - основний розмір пенсії за вислугу років,
- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році",
- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Цим протоколом відповідач обмежив розмір пенсійної виплати, належної позивачу до виплати з 01.03.2025 року, сумою 23610 грн.
Не погодившись з таким обмеженням пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа військовослужбовців визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII).
Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно зі статтями 8, 10 Закону №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Частиною 2 статті 55 Закону №2262-XII передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Суд установив, що пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до статті 13 Закону №2262-XII до 31.12.2021 року, востаннє підлягала перерахунку відповідно до частини 4 статті 63 цього Закону з 01.02.2023 року.
Відповідач не заперечує право позивача на індексацію його пенсії і здійснював відповідні перерахунки, зокрема з 01.03.2025 року. Після такого перерахунку розмір пенсії позивача склав 44888, 41 грн., з яких відповідач виплачує позивачу лише 23610 грн.
Відповідач відстоює позицію, що щомісячний розмір нарахованої пенсійної виплати має бути обмежений максимальним розміром, визначеним законом, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (що з 01.01.2025 року складає 23610 грн.).
Така позиція відповідача обґрунтована посиланням на Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 року (надалі - Закон №3668-VІ), частиною 1 статті 2 якого передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року у справі №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VІ, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Приписи статті 2 Закону №3668-VІ, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже з 12.04.2023 року норма статті 2 Закону №3668-VІ, на яку посилається відповідач, втратила чинність.
Доводи відповідача про те, що Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 поширюється лише на осіб, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, і яким пенсії призначені з 12.04.2023 року, є помилковими, оскільки у вказаному Рішенні такі умови відсутні.
Суд вважає, що до спірних правовідносин щодо обчислення пенсії, призначеної за Законом №2262-XII, необхідно застосовувати положення Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, які не передбачають обмеження максимального розміру таких пенсій, а не норми Закону №3668-VI.
Натомість відповідач, здійснюючи у березні 2025 року перерахунок пенсії позивача з метою її індексації та обчислюючи пенсію позивача, належну до виплати з 01.03.2025 року, надав перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосував положення статті 2 Закону №3668-VI, тобто правову норму, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана неконституційною, неправильно застосував норми Закону №2262-ХІІ.
Отже відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права, що призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.
Суд прийшов до висновку, що відповідач незаконно обмежив максимальний розмір щомісячної пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, фактично позбавивши позивача права на отримання нарахованих та встановлених йому підвищень та доплат до пенсії.
На час вирішення спору пенсія виплачується позивачу у такому ж обмеженому розмірі (23610 грн.).
Тож дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача та невиплати йому пенсії у повному розмірі слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача виплатити йому пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень та доплат до пенсії, починаючи з 01.03.2025 року.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження з 01.03.2025 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та невиплати йому пенсії у повному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити нараховану з 01.03.2025 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень, доплат та надбавок до пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ