ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"23" липня 2025 р. справа № 380/11759/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Львівського окружного адміністративного суду судді Кисильової Ольги Йосипівни, секретаря судового засідання Фінканіної Марії Сергіївни, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Держави Україна в особі судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової Ольги Йосипівни (надалі, також суддя Кисильова О.Й.), секретаря судового засідання Фінканіної Марії Сергіївни (надалі, також секретар судового засідання Фінканіна М.С.), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича (надалі, також Лубінець Д.В.), в якій просить:
- визнати дії Держави Україна в особі судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової Ольги Йосипівни протиправними та такими, що ігнорують діюче законодавство України, рішення Конституційного Суду України, порушують права і свободи людини гарантовані Конституцією України;
- визнати дії секретаря Фінканіної Марії Сергіївни протиправними та такими, що ігнорують діюче законодавство України, рішення Конституційного Суду України, порушують права і свободи людини гарантовані Конституцією України;
- зобов'язати суддю Львівського окружного адміністративного суду Кисильову Ольгу Йосипівну, секретаря Фінканіну Марію Сергіївну усунути перешкоди у доступі до правосуддя позивачу ОСОБА_1 ;
- стягнути з Держави Україна, в особі судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової Ольги Йосипівни, секретаря Фінканіної Марії Сергіївни солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 400 000,00 грн;
- зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради України вжити заходи щодо відновлення конституційних прав і свобод людини з особливими потребами ОСОБА_1 .
Розпорядженням голови Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 №40/р справу №380/11759/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової Ольги Йосипівни, секретаря судового засідання Фінканіної Марії Сергіївни, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди передано до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності вказаної справи.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 визначено підсудність щодо розгляду адміністративної справи №380/11759/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Львівського окружного адміністративного суду судді Кисильової Ольги Йосипівни, секретаря судового засідання Фінканіної Марії Сергіївни та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди за Івано-Франківським окружним адміністративним судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 адміністративну справу №380/11759/25 передано для розгляду судді Тимощуку О.Л.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду.
Згідно з частиною 2 статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Враховуючи вищенаведене, справу необхідно прийняти до провадження.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 статті 171 КАС України).
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цій справі, суд бере до уваги таке.
Згідно із частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
В частині 3 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.
Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються КАС України.
Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 6 Закону України "Про судоустрій і статус судів" від 02.06.2016 №1402-VIII (надалі, також Закон №1402-VIII) визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
За змістом частини 1 статті 23 Закону №1402-VIII суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
У відповідності до частини 1 статті 14 Закону №1402-VIII учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, законодавством передбачено оскарження саме рішень судді чи суду у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що предметом спору є дії судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової О.Й. під час судового розгляду адміністративних справ №380/11533/24, №380/1656/25, №380/1659/25, та дії секретаря судового засідання Фінканіної М.С. під час судового розгляду адміністративної справи №380/1659/25, в яких ОСОБА_1 є позивачем, а саме процесуальних рішень щодо роз'єднання позовних вимог, не допуску до участі у справі ОСОБА_2 як представника позивача, допущення до участі у справі неуповноваженої особи Маглиша Андрія Сергійовича, як представника Покровської міської ради Дніпропетровської області.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України).
Вжитий у КАС України термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому під владними повноваженнями треба розуміти засновані на нормах публічного права можливості суб'єктів публічної влади (суб'єктів владних повноважень) видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу.
Разом з тим суд та суддя при розгляді справ не виконують владно-управлінських функцій, а здійснюють повноваження відповідно до норм процесуального закону, спрямовані на вирішення спору між сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі.
У зв'язку із наведеним, у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7, 9 статті 4, статті 19, частини 3 статті 46 КАС України суди та судді при розгляді ними, зокрема, адміністративних справ не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
У Рішенні від 23.05.2001 №6-рп/2001 Конституційний Суд України роз'яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими у постанові від 03.04.2018 у справі №820/5586/16, дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є процесуальними, а не управлінськими. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності та не пов'язані зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.
Відповідно до висновків, сформованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №826/56/18, оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише в межах відповідної судової справи, у якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.
Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду.
Відповідної позиції дотримувалася Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08.05.2018 у справі №521/18287/15-ц, від 21.11.2018 у справі №757/43355/16-ц, від 13.03.2019 у справі №462/32/17, від 20.03.2019 у справі №295/7631/17, від 10.04.2019 у справі №320/948/18, від 02.10.2019 у справі №815/110/16, від 16.10.2019 у справі №1340/4052/18, від 27.11.2019 у справі №1540/4005/18, від 26.02.2020 у справі №280/1334/19, а також Верховний Суд у постановах від 01.08.2018 у справі №813/2579/17, від 18.01.2019 у справі №826/1198/17, від 31.07.2019 у справі №636/5534/15, від 05.03.2021 у справі №640/19503/19, від 21.07.2022 у справі №580/5292/21, від 28.12.2022 у справі №640/30494/21, від 26.01.2023 у справі №420/9956/22, від 08.05.2023 у справі №580/2605/22, від 26.07.2023 у справі №580/1016/23, від 13.06.2024 у справі №280/8200/23, від 28.11.2024 у справі №440/2653/24.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та обставин, викладених у позові, суд дійшов висновку, що у відповідачів судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової О.Й. та секретаря судового засідання Фінканіної М.С. у даному випадку, відсутні владні управлінські функції, оскільки підставою для звернення до суду із позовною заявою є здійснення відповідачем процесуальних дій в межах розгляду вказаних адміністративних справ. Заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не можуть бути самостійним предметом судового розгляду ні в порядку адміністративного судочинства, ні за правилами будь-якого іншого виду судочинства. У випадку допущення суддею Львівського окружного адміністративного суду при розгляді справ №380/11533/24, №380/1656/25, №380/1659/25 будь-яких процесуальних порушень, позивач не позбавлений можливості у порядку, визначеному КАС України, звернутись до суду апеляційної та касаційної інстанцій в межах оскарження судових рішень у справах №380/11533/24, №380/1656/25, №380/1659/25.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки вказаний спір не підлягає судовому розгляду, то суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової О.Й., секретаря судового засідання Фінканіної М.С. та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Враховуючи викладене, суд не роз'яснює позивачу до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи, оскільки судом вже зроблено правовий висновок про те, що ця справа не може розглядатися в будь-якій юрисдикції.
Керуючись статями 28, 29, 170, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти до провадження адміністративну справу №380/11759/25 за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової Ольги Йосипівни, секретаря судового засідання Фінканіної Марії Сергіївни та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі №380/11759/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової Ольги Йосипівни, секретаря судового засідання Фінканіної Марії Сергіївни та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.