ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"23" липня 2025 р. справа № 300/5178/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2025 за №21/в, визнання протиправною бездіяльності щодо виплати додаткових виплат за час лікування та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє Котик Роман Васильович (надалі по тексту також - представник позивача, ОСОБА_2 ), 21.07.2025 звернулась в суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач 1, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 ), Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (надалі по тексту також - відповідач 2, Міністерство, МО України, МОУ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (надалі по тексту також - відповідач 3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:
- скасувати рішення Міністерства оборони України (в особі Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, тобто відповідача 2) від 04.04.2025 № 21/в (витяг з протоколу від 09.04.2025) про відмову позивачу лише у виплаті допомоги як особі, яка частково втратила працездатність під час захисту Батьківщини (яке в т.ч. є без вирішення інших питань позивача);
- визнати триваючу бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (відповідача 1) щодо вирішення питань, яка стосуються прав позивача, протиправною бездіяльністю та зобов'язати відповідача 1 (військову частину НОМЕР_1 ) вчинити певні дії/прийняти певне рішення, що стосуються додаткових виплат позивачу за увесь час лікування із-за поранення позивача в районі безпосереднього зіткнення з противником та щодо встановлення позивачу ступеня втрати працездатності (для грошового утримання на час звільнення позивача зі служби (з клопотанням поновити строк на пред'явлення позову позаяк він може бути пропущений, проте з непереборних підстав);
- визнати неквапливі дії відповідача 3 протиправною бездіяльністю та про зобов'язання цього відповідача за участі у цьому і відповідача 1 зібрати повний пакет документів, що стосуються питань позивача, та невідкладно надіслати їх в т.ч. при потребі на об'єктивне та законне вирішення відповідачу 2 - Міністерству оборони України.
Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 21.07.2025" та підписана електронно-цифровим підписом представника Котика Романа Васильовича.
Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №300/5178/25 передано на розгляд судді Чуприні О.В.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, окрім передбачених пунктами 1-5 частини 1 вказаної статті, а також підстав для повернення позовної заяви.
Так, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2 статті 160 КАС України).
У відповідності до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами довіреністю фізичної або юридичної особи, свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
За змістом частини 2 статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Так, на засвідчення обставини наявності повноважень представника Котика Р.В. звертатись до суду в інтересах ОСОБА_1 до матеріалів адміністративного позову надано довіреність, посвідчену та видану 19.05.2025 ОСОБА_3 , старостою Незвиського старостинського округу Городенківської ТГ, Коломийського району Івано-Франківської області (надалі по тексту також - Довіреність).
Цією довіреністю Бойцан Василь Іванович, ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб НОМЕР_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 виданий Городенківським РВ УМВС 10.09.1998 року, діючи добровільно та перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій, ознайомлений з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, за попередньою усною домовленістю, для участі в судовій справі за моїм позовом, що стосується трудових домовленостей (незаконного звільнення під видом скорочення, не поновлення на роботі на підставі попереднього судового рішення, зменшення заробітної плати за час роботи т.з. поновлення за судовим рішенням з підстави умови виконувати програму реабілітації особи з інвалідністю), уповноважив бути представником у питаннях захисту та представництва моїх прав та законних інтересів, з правом вчинення усіх процесуальних дій, наданих мені чинним законодавством, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , що проживає в АДРЕСА_2 . Для виконання зазначених повноважень представнику надаю повноваження:
- На усі права та обов'язки, передбачені законодавством учаснику справи;
- На підписання та подачу від мого імені і в моїх інтересах заяв та інших інтересів;
- На отримання в моїх інтересах необхідних довідок та документів;
- На виконання всіх необхідних дій, пов'язаних з виконанням цієї довіреності.
Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.
Згідно з частина 1,3 статті 237 Цивільного кодексу України (надалі по тексту також - ЦК України), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Надаючи оцінку повноваженням ОСОБА_2 на подання позовної заяви та представництва Бойцана В.І. в суді в адміністративній справі за позовними вимогами, сформованими у адміністративному позові від 21.07.2025, виходячи із змісту довіреності від 19.05.2025 за №9/10, суд керується наступним правовим регулюванням та мотивами.
Відповідно до частини 1 статті 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Так, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частини 1, 3 статті 244 ЦК України).
За змістом Довіреності, посвідченої та виданої 19.05.2025 ОСОБА_3 , старостою Незвиського старостинського округу Городенківської ТГ, Коломийського району Івано-Франківської області, Бойцан В.І. уповноважив Котика Р.В. бути представником у питаннях захисту та представництва прав та законних інтересів позивача, з правом вчинення усіх процесуальних дій, наданих чинним законодавством, виключно для участі в судовій справі за позовом, що стосується трудових домовленостей (незаконного звільнення під видом скорочення, не поновлення на роботі на підставі попереднього судового рішення, зменшення заробітної плати за час роботи т.з. поновлення за судовим рішенням з підстави умови виконувати програму реабілітації особи з інвалідністю).
Як слідує із коментованої довіреності в ній чітко визначено вид правовідносин, в яких Котик Р.В. може здійснювати представництво прав та інтересів ОСОБА_1 .
Так, предметом адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - є визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 04.04.2025 за №21/в, визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невиплати додаткових грошових виплат за період лікування ОСОБА_1 , а також зобов'язання вчинити дії, пов'язані з нарахуванням і виплатою цих сум.
Аналіз наданої до суду довіреності свідчить про те, що характер спорів, для участі в яких видано довіреність, не охоплює предмет цієї адміністративної справи. Незважаючи на достатній обсяг передбачених повноважень (право на подання заяв, отримання документів, участь у провадженні тощо), сама довіреність обмежена сферою трудових правовідносин ("трудових домовленостей" - згідно Довіреності), зокрема:
- спорами щодо незаконного звільнення під виглядом скорочення;
- поновлення на роботі,
- зменшення заробітної плати за час роботи т.з.,
- поновлення за судовим рішенням з підстави умови виконати програми реабілітації особи з інвалідністю.
Натомість, предметом адміністративної справи №300/5178/25 є публічно-правовий спір у сфері соціального захисту військовослужбовців, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України від 04.04.2025 за №21/в;
- визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати додаткових грошових сум за час лікування та зобов'язання нарахувати та виплатити ці суми;
- визнання протиправною бездіяльністю неквапливі дії та про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 за участю ВЧ НОМЕР_1 зібрати повний пакет документів, що стосуються питань позивача, та невідкладно надіслати їх в т.ч. при потребі на об'єктивне та законне вирішення Міністерству оборони України.
Так, наявність у Довіреності конкретизації предмету спору щодо незаконного звільнення під приводом скорочення передбачає участь представника у справах, пов'язаних із припиненням трудових відносин, зокрема за ініціативою роботодавця. Натомість предмет даної справи не стосується припинення трудових відносин.
Матеріали адміністративної справи, як і в цілому правове обґрунтування заявлених позовних вимог, не містять покликань на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням.
У даній адміністративній справі оскаржується рішення МОУ від 04.04.2025 за № 21/в (витяг з протоколу від 09.04.2025) та бездіяльність військової частини за участю районного ТЦК, які разом вплинули на реалізацію військовослужбовцем гарантованих державою соціальних виплат та грошове забезпечення в період перебування на лікарняному після отриманого поранення.
Стосовно наявного у Довіреності пункту щодо участі Котика Р.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 у справах щодо не поновлення на роботі на підставі попереднього судового рішення, то такий стосується спорів про невиконання або неналежне виконання роботодавцем судового рішення, яке зобов'язує поновити працівника на попередньому місці роботи.
Разом з тим, в адміністративному позові не йдеться про виконання судового рішення щодо працевлаштування чи трудової діяльності позивача. Питання поновлення на роботі жодним чином не впливає на законність або незаконність дій (чи бездіяльності) органів державної влади щодо виплати грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю за період лікування.
В частині пункту Довіреності про участь ОСОБА_2 , як представника інтересів позивача у спорах щодо зменшення заробітної плати за час роботи, то вказаний пункт передбачає представництво у справах, що стосуються розміру та порядку нарахування оплати праці за період, коли працівник був формально відновлений на посаді, однак фактично або не працював, або працював на інших умовах. Йдеться про трудову функцію, оплату праці за виконану роботу або за час вимушеного прогулу.
Так, правовим регулюванням у коментованих правовідносинах є Кодекс законів про працю України, в той же час, відносини щодо виплати сум, що призначаються військовослужбовцю у зв'язку з пораненням, проходженням лікування та реабілітації врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII (надалі по тексту також - Закон №2011-XII) та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за №975 (надалі по тексту також - Порядок № 975).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі по тексту також - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
В свою чергу, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України визначає Закон №2011-XII.
Як сліду зі змісту Довіреності така також видана для участі Котика Р.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 у справах щодо умови виконання програми реабілітації особи з інвалідністю. Вказане стосується дотримання роботодавцем вимог індивідуальної програми реабілітації, що складається відповідно до положень статті 23 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні". У контексті трудових правовідносин такі спори також регулюються положеннями статті 172 Кодексу законів про працю України, яка покладає на роботодавця обов'язок створити належні умови праці для осіб з інвалідністю.
У даному випадку, спір стосується виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцю, що передбачене за час лікування після поранення, отриманого внаслідок проходження військової служби. Вказане грошове забезпечення є елементом соціального захисту осіб, які проходили військову службу, а не компенсацією у сфері праці. Виплата таких сум врегульована, зокрема, статтями 16, 17, 20 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Також матеріали адміністративного позову позбавлені доказів встановлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю. Серед матеріалів адміністративного позову наявна Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА за №036942 від 04.04.2024, за змістом якої ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 20 %.
Такий документ (Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА за №036942 від 04.04.2024) не є доказом, що засвідчує наявність у позивача статусу особи з інвалідністю у розумінні постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" від 15 листопада 2024 року за №1338.
Аналіз наданої Довіреності свідчить, що така видана для представництва інтересів ОСОБА_1 представником ОСОБА_2 виключно у спорах, пов'язаних із трудовими правовідносинами, зокрема, незаконним звільненням під виглядом скорочення, не поновленням на роботі на підставі попереднього судового рішення, зменшенням заробітної плати за час поновлення та виконанням програми реабілітації особи з інвалідністю в контексті трудових гарантій. Усі ці категорії спорів мають характер приватноправових трудових правовідносин, що регулюються Кодексом законів про працю України та спеціальними нормами щодо захисту прав осіб з інвалідністю у трудовій сфері.
Відтак, довіреність, надана для участі у трудових спорах, не охоплює категорію публічно-правових спорів про соціальне забезпечення військовослужбовців, а тому не може вважатися належним і достатнім підтвердженням повноважень представника у даній справі.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2025 за №21/в, визнання протиправною бездіяльності щодо виплати додаткових виплат за час лікування та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України підлягає поверненню.
Згідно з частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, керуючись пунктом 3 частини 4, частинами 5-8 статті 169, статями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2025 за №21/в, визнання протиправною бездіяльності щодо виплати додаткових виплат за час лікування та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що за змістом частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Чуприна О.В.