22 липня 2025 року Справа № 160/17337/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, подану в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул. Академіка Янгеля, буд.4, м.Дніпро, 49000)
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
12.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправним і скасувати наказ Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року № 161-к «Про призначення ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста відділу» в частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби на день призначення, а саме з 10 лютого 2025 року на рівні 30 % місячного посадового окладу;
2) зобов'язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату головному спеціалісту ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 10 лютого 2025 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 адміністративну справу №160/17337/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії передано голові Дніпропетровського окружного адміністративного суду для визначення підсудності цієї справи.
Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року справу № 160/17337/25 було передано до Третього апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 визначено підсудність справи № 160/17337/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за Запорізьким окружним адміністративним судом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєвій Катерині Володимирівні.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 прийнято до провадження справу №160/17337/25, залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
17.07.2025 до суду надійшла заява позивача (вх.№36126) про поновлення процесуального строку звернення до суду. У заяві позивач цитує рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 (справа № 1-13/2013), зазначаючи, що положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також наводить до прикладу практику Верховного Суду (постанови від 26.10.2016 у справі №362/7105/15- ц, від 12.02.2020 у справі №620/3884/18, від 05.09.2019 у справі №813/1247/17, від 30.10.2018 у справі №826/12721/17), відповідно до якої у разі порушення роботодавцем законодавств про оплату праці працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Крім того, вказує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимові законності і не було свавільним. Зазначає, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить, особливостей стосовно спорів у сфері соціального захисту, зокрема, тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, які держава в особі її уповноважених суб'єктів владних повноважень виплачувала у неповному розмірі.
Розглянувши матеріали позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Суд не приймає посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення на рішення Конституційного Суду України та практику Верховного Суду, оскільки такі містять висновки про звернення до суду за вирішенням трудового спору із посиланням на положення статті 233 КЗпП України у редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (набув чинності 19.07.2022), яка визначала право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Проте спірні правовідносини стосуються складової грошового забезпечення з лютого 2025 року, а з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, в якій зазначено, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Встановлення строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та здійснення незаконної діяльності.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що обмеження строком звернення до суду у частині встановлення належного розміру надбавки за вислугу років державної служби можуть мати наслідком обмеження права особи на заробітну плату, нижчу від визначеної законом, та на судовий захист своїх порушених прав.
Отже, дослідивши зміст заяви позивача про поновлення строку звернення позивача до суду з цим позовом, суд зазначає, що наведені обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, через що з метою запобігання порушенню права позивача на судовий захист суд вважає за необхідне поновити строк звернення до суду. Відтак недоліки, зазначені в ухвалі суду від 07.07.2025, вважаються усунутими.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169, 170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та відмови у відкритті провадження у справі.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Частинами першою-третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту, суддя дійшов висновку про незначну складність даної справи. Окрім того, на переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, з урахуванням положень статей 12, 257 КАС України, суддя вважає за доцільне розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись статтями 12, 171, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
Відкрити провадження в адміністративній справі №160/17337/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Мінаєвою Катериною Володимирівною.
Запропонувати:
відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами;
позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив;
відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Повідомити учасників справи, що відповідно до частини першої статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи, відповідачу - копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Вебсайт сторінки на офіційному вебпорталі Судової влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва