23 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/2045/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області , якою просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 29 вересня 2023 року №2610 «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)»;
- зобов'язати Солотвинську селищну раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку за вказаною адресою з кадастровим номером 2123681000:002:001:0150, площею 0,0841 га.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.07.2023р. у справі №260/4578/23, яке набрало законної сили, рішення селищної ради про відмову визнано протиправним та скасовано. Зобов'язано Селищну раду повторно розглянути по суті заяву (клопотання) позивача від 04.06.2022 року і за наслідком її розгляду прийняти рішення про затвердження технічної документації або вмотивоване рішення про відмову у затвердженні останньої, з урахуванням висновків суду
На виконання рішення суду Селищна рада 29 вересня 2023 року повторно розглянула заяву однак прийняла рішення №2610 «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», з підстав того, що рішенням позачергової сесії ХХІ скликання Білоцерківської сільської ради народних депутатів Рахівського району від 09.04.1992 року «О наименовании улиц в новом районе застройки села Белая Церковь» присвоєно назву вулиці "Тисей", а не "Тисса", також вказано, що будівля по АДРЕСА_1 не є "житловим будинком", а фактично є "приміщенням хліва-бойні для худоби".
Позивач зазначає, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Селищна рада, відмовляючи у затверджені технічної документації у спірному рішення лише формально послалася на норми ЗК України, а також на Акти комісії з питань земельних відносин та охорони природи Селищної ради від 08.12.2022р. і від 26.09.2023р.
Позивач зазначає, що вказані у цих актах обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення, крім того не була врахована наявність у позивача зареєстрованого у 2019 році права власності на житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , що підтверджує наявність у власності саме "житлового будинку" та відповідної назви вулиці у цьому населеному пункті.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачам строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зазначену ухвалу було доставлено до електронного кабінету Солотвинської селищної ради, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, правом на подачу відзиву не скористався, про наслідки не подання відзиву був попереджений.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 04 січня 2022 року позивач вперше звернувся до Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та про передачу йому безоплатно у власність земельної ділянки за вказаною адресою з кадастровим номером 2123681000:002:001:0150, площею 0,0841 га.
Листом від 12 січня 2022 року №05-39/3 Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області повідомила позивача, що затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - це адміністративна послуга, яка надається через Центр надання послуг Солотвинської селищної ради. Тому, для отримання цієї послуги Позивачу необхідно особисто (або через уповноваженого представника) звернутися до Центру надання адміністративних послуг Солотвинської селищної ради.
29 квітня 2022 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/1086/22 визнано протиправною бездіяльність Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області щодо не розгляду заяви позивача від 04 січня 2022 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передачу її у власність.
Зобов'язано Солотвинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області розглянути заяву позивача від 04 січня 2022 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передачу її у власність, з урахуванням висновків суду.
Рішенням від 16 березня 2023 року № 2287 Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 року, частково зміненого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2022 року та з урахуванням акту обмеження меж земельної ділянки від 08.12.2022 року складений постійною комісією з питань земельних відносин та охорони природи Солотвинської селищної ради Тячівського району, керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування», ст.ст. 116, 118, 120, 122 Земельного кодексу України, вирішила відмовити ОСОБА_1 у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
25 липня 2023 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/4578/23, яке набрало законної сили 24 серпня 2023 року, було визнано протиправним та скасовано рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 16 березня 2023 року №2287 «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» та зобов'язано Солотвинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області повторно розглянути по суті заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 04.06.2022 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 2123681000:02:001:0150, площею 0,0841 га, і за наслідком її розгляду прийняти рішення про затвердження технічної документації або вмотивоване рішення про відмову у затвердженні останньої, з урахуванням висновків суду.
У вищезгаданому рішенні, суд зазначив, що рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 16 березня 2023 року №2287, всупереч наведених вище норм ЗК України не містить обґрунтованих підстав для відмови позивачу у затвердженні технічної документації, оскільки висновок (рішення) органу місцевого самоврядування, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.
На виконання рішення суду по справі №260/4578/23 відповідач розглянув заяву та 29 вересня 2023 року прийняв рішення №2610 «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».
Оскаржуване рішення мотивовано тим, що рішенням позачергової сесії ХХІ скликання Білоцерківської сільської ради народних депутатів Рахівського району від 09.04.1992 року "О наименовании улиц в новом районе застройки села Белая Церковь" присвоєно назву АДРЕСА_1 , а не Тисса, а будівля по АДРЕСА_1 не є "житловим будинком", а є "приміщенням хліва-бойні для худоби".
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини в Україні відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, ЗК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актам.
Відповідно до пункту “б» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель в межах норм, визначених цим Кодексом.
Статтею 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частинами першою і другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України “Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
У випадку, визначеному ч. 1 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову (ч. 2 ст. 118 ЗК України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст. 118 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
У випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п'ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об'єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт (ч. 7 ст. 120 ЗК України).
За змістом ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів; в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.
Відповідно до ч.7, 8 ст. 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Згідно ч.10 ст.186 ЗК України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Як встановлено судом, рішенням від 29 вересня 2023 року №2610 Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області відмовила ОСОБА_1 у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відмова обґрунтована тим, що рішенням позачергової сесії ХХІ скликання Білоцерківської сільської ради народних депутатів Рахівського району від 09.04.1992 року "О наименовании улиц в новом районе застройки села Белая Церковь" присвоєно назву АДРЕСА_1 , а не Тисса, а будівля по АДРЕСА_1 не є житловим будинком, а є "приміщенням хліва-бойні для худоби".
Однак згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу на праві власності (зареєстроване з 2019р.) належить саме "житловий будинок" загальною площею 151.4 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно поданого позивачем кадастрового плану земельної ділянки, межі суміжних землевласників (землекористувачів) є: землі загального користування; землі гр. ОСОБА_2 ; землі сільської ради; землі гр. ОСОБА_3 .
Вказані обставини, не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Висновок відповідача щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.
Всупереч таким вимогам закону Солотвинська селищна рада в оскаржуваному Рішенні не зазначила, в чому полягає невідповідність положень поданої мною технічної документації вимогам законів та прийнятих нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації
Наявність зареєстрованого з 2019 році права власності на житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по АДРЕСА_1 підтверджує наявність саме "житлового будинку" та відповідної назви вулиці у цьому населеному пункті.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 29 вересня 2023 року №2610, всупереч наведених вище норм ЗК України не містить обґрунтованих підстав для відмови позивачу у затвердженні технічної документації, оскільки висновок (рішення) органу місцевого самоврядування, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію, відтак такий підлягає скасуванню.
З метою захисту порушених прав позивача, яке триває декілька років суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву позивача та зобов'язати Солотвинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку за вказаною адресою з кадастровим номером 2123681000:002:001:0150, площею 0,0841 га.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного та керуючись ст.9, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 35795853) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 16 березня 2023 року № 2287 “Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».
Зобов'язати Солотвинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку за вказаною адресою з кадастровим номером 2123681000:002:001:0150, площею 0,0841 га.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області судові витрати у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк