про повернення позовної заяви
23 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/18569/25
категорія 113080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернулася через систему "Електронний суд" до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення позначки про розшук до реєстру "Оберіг" з 24 березня 2025 року через неналежне оповіщення та відсутність адміністративного протоколу за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та зобов'язання скасувати позначку про розшук у реєстрі "Оберіг", закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення через відсутність доказів правопорушення та порушення процедури оповіщення, направити звернення до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про припинення розшуку.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшла висновку про необхідність повернення позовної заяви, з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з частиною 2 названої правової норми суд з урахуванням положень частини 1 цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Частиною 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суддею встановлено, що у позовній заяві позивач оскаржує дії щодо внесення позначки про розшук до реєстру "Оберіг" та просить зобов'язати скасувати таку позначку.
Одночасно позивач оскаржує дій щодо відсутності адміністративного протоколу за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення через відсутність доказів правопорушення та порушення процедури оповіщення.
Проте, вказані позовні вимоги не пов'язані одними підставами чи доказами, оскільки в першому випадку суд повинен перевірити правомірність дій щодо процедури мобілізації, а в другому випадку перевірити правомірність дій відповідача, вчинених в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено пряму заборону об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї, яка встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що позовні вимоги не є однорідними, також є різними підстави, на яких вони ґрунтуються, та докази на підтвердження цих обставин, а позивачем об'єднано вимоги, які предметно підсудні та підлягають розгляду судами різної юрисдиції.
Об'єднані у цій позовній заяві вимоги підсудні різним судам, у зв'язку із чим мають розглядатися різними судами, що буде відповідати завданню адміністративного судочинства та порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 26 червня 2025 року у справі № 990/99/25.
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Ураховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 цього Кодексу.
Керуючись пунктами 17, 29, 113, 114 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та 169, 172, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис