22 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/16951/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про продовження строку залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй індексацію грошовою забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації, виплаченої за період з 01.03.2018 по 27.03.2018, і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року (щомісячної фіксованої суми 4 066,45 грн індексації), відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй різницю між сумою індексації, виплаченої за період з 01.03.2018 по 27.03.2018, і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року (щомісячної фіксованої суми 4 066,45 грн індексації), відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення
Ухвалою судді від 15.08.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн. Вказаною ухвалою позивачці роз'яснено, що за пред'явлену позовну вимогу щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення їй необхідно сплатити судовий збір.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху 16.08.2024 направлена на адресу, яка значиться в позовній заяві, особі, яка її подала (за вих. 240/16951/25/52909/25).
15.07.2025 від позивачки надійшло до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. Подане клопотання обґрунтовує тим, що являється діючим військовослужбовцем, а тому просить звільнити від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Розглядаючи заявлене позивачкою клопотання, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
На виконання вимог ухвали суду позивачка подала клопотання, в обґрунтування якого посилається, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).
Однак, варто вказати, що цією правовою нормою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, згідно з вказаних правових приписів судовий збір не справляється військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і які саме у цьому становищі подають позов до суду у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Проте доказів, які б підтверджували статус позивача як військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, на момент звернення з позовною заявою, позивачем до позовної заяви не додано, а тому посилання позивача на п.12 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI як підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставними.
Більше того, ч.6. ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону №2232-ХІІ військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Таким чином, на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори проводяться при проходженні військової служби у військовому резерві чи виконанні військового обов'язку в запасі. Натомість військова служба за призовом під час мобілізації є одним із видів військової служби, проходження якої не врегульоване приписами статті 29 Закону №2232-ХІІ.
Зважаючи на викладене, на позивача не поширюється дія п.12 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI щодо звільнення від сплати судового збору.
Вказане узгоджуються із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у постанові від 27.02.2020 по справі №826/12929/17, де зазначено, що визначальною обставиною для застосування п.12 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI є наявність у особи статусу військовослужбовця (або військовозобов'язаного чи резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори) на момент подання відповідної позовної заяви (апеляційної скарги тощо).
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 06.02.2020 (справа №640/21075/19), від 23.07.2020 (справа №240/12008/19).
Таким чином позивач не звільнений від сплати судового збору у порядку п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання адміністративного позову до суду.
З огляду на викладені мотиви вважаю, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Таким чином, вважаю, що у вказаний судом строк та станом на момент прийняття зазначеної ухвали позивачем недоліки позовної заяви не усунуто.
У той час, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Разом з тим, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
З метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, вважаю за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає подальшому залишенню без руху, із встановленням позивачці нового строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- документу про доплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн, або уточнену позовну заяву.
Керуючись статтями 7, 121, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2025.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Єфіменко