Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
23 липня 2025 року Справа №200/5431/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )
до 1) Військової частини НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), 2) Військової частини НОМЕР_4 (адреса АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), 3) Військової частини НОМЕР_6 (адреса АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоотриманої частини грошового забезпечення
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_6 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29.01.2020 по 08.12.2022 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 недоотриману частину грошового забезпечення та інших додаткових виплат в розмірі 207 943,24 грн за період з 29.01.2020 по 08.12.2022, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 09.12.2022 по 28.02.2023 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 недоотриману частину грошового забезпечення та інших додаткових виплат в розмірі 25 549,26 грн за період з 09.12.2022 по 28.02.2023, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_6 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 01.03.2023 по 19.05.2023 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 недоотриману частину грошового забезпечення та інших додаткових виплат в розмірі 45 419,05 грн за період з 01.03.2023 по 19.05.2023, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- постановити ухвалу про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 та Військової частини НОМЕР_6 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- ухвалити додаткове рішення про стягнення з Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 та Військової частини НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 компенсації судових витрат, а саме витрат на правову допомогу.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з ч.1 ст.20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч.3 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пп. 12.3 та 12.8 п. 12 Положення, ордер містить наступні реквізити, зокрема, посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.
Зазначена норма узгоджується з вимогою ч. 4 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» положеннями ст. ст. 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 237, 240 Цивільного кодексу України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником у межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 202/5348/18.
Суд зауважує, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 13.02.2020 року у справі №1.380.2019.001004 (ЄДРСР 87560122), в ухвалах від 09.10.2020 у справі № 824/3180/14-а (ЄДРСР 92116461), від 16.09.2020 у справі № 824/877/19-а (ЄДРСР 91571433), від 17.08.2020 у справі № 300/1294/19 (ЄДРСР 91036679), від 20.01.2020 у справі № 440/607/19 (ЄДРСР 87044901) виклав наступний висновок: звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Так, позовну заяву підписано Біленко Євгеном Леонідовичем.
У доданих до позову матеріалах відсутній ордер на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю.
Щодо посилання Біленко Є.Л. у позовній заяві на те, що повноваження представника позивача підтверджується довіреністю, створеною в системі «Електронного суду» відповідно до ч.7 статті 59 КАС України суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 7 статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Дана норма не надає право Біленко Є.Л. на підписання позову від імені позивача без наявності статусу адвоката.
До матеріалів справи надана копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Берестень В.В., який не підписував позовну заяву від імені позивача. До матеріалів справи також надана копія договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 4 січня 2025 року між позивачем та ТОВ «Юридична компанія «Біленко та партнери». У даному договорі відсутнє посилання на те, що Біленко Є.Л. є адвокатом та має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
У позовній заяві представника позивача посилається на те, що за попереднім приблизним розрахунком розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 27000,00 гривень. Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
В той же час, враховуючи кількість учасників справи та обсяг позовних вимог, суд не вважає дану справу справою незначної складності. Крім цього, вирішення питання щодо виду позовного провадження здійснюється судом при відкритті провадження у справі.
Таким чином, суд доходить до висновку, що докази права підпису Біленко Є.Л. позовної заяви від імені позивача у доданих до позовної заяви матеріалах відсутні.
Згідно із вимогами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі наведеного, керуючись статтями 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1) Військової частини НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), 2) Військової частини НОМЕР_4 (адреса АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), 3) Військової частини НОМЕР_6 (адреса АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоотриманої частини грошового забезпечення, повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
4. Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Повний текст ухвали складений та підписаний 23 липня 2025 року.
Суддя С.В. Смагар