Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 липня 2025 року Справа№200/3688/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна зава ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо обмеження максимального розміру пенсії при виплаті з 01.01.2025 та з 01.03.2025 року, а також застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , пенсії за вислугу років з 01.01.2025 року, та з 01.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , починаючи з 01.01.2025 року, та з 01.03.2025 року, нарахування та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, зберігаючи відсоткове значення пенсії 88% від суми грошового забезпечення, без визначення кінцевої дати періоду проведення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, а також без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є пенсіонером відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує на те, що після проведення індексації за 2025 рік, йому було додано до пенсії суму індексації 1500 гривень. Згідно відомостей зазначених на сайті «Електронний кабінет ПФУ», з 01.03.2025 року розмір моєї пенсії становить 38541,20 гривень, однак розмір пенсії при виплаті не змінився, та управління виплачує йому пенсію не в повному обсязі - 25 644, 63 гривень. З метою вирішення питання відновлення моїх порушених прав в досудовому порядку, я в квітні 2025 року, через свого представника (адвоката) Овчаренка О.О., звернувся з вимогою до ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити мені пенсію без обмеження максимального розміру, без застосування коефіцієнтів відповідно до постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Однак отримав лист з відмовою, в якому мені спеціалісти управління повідомити про те, що згідно рішень Донецького окружного суду мені здійснено нарахування пенсії без обмеження максимального розміру з 01.03.2023 року, однак виплата пенсії управлінням здійснюється станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, та із застосування коефіцієнтів застосованих відповідно до постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права у зв'язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження в адміністративній справі.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі Постанова №1) на період дії воєнного стану у 2025 році пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата», “Про національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і Науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
У відповіді на відзив позивач підтримав доводи, що викладені у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 12.06.2025 року у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відмовлено.
Ухвалою суду від 12.06.2025 року у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зупинення провадження у справі 200/3688/25 - відмовлено.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09 квітня 1992 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою - N/A - 30395 (MBC) від 11.04.2025 вбачається, основний розмір пенсії позивача: 88% грошового забезпечення (вислуга років 31), з урахуванням індексації та з урахуванням доплати, усього призначено : 38541,20 грн.
Призначено згідно з Законом України №2262-XII, 09.04.1992
загальний розмір пенсії за справою щомісячно в сумі: 25644,63 грн.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справа №N/A30395 - MBC, відповідач провів перерахунок розміру пенсії позивача з 01.01.2025 в розмірі 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації базового ОСНП за 2022 рік в сумі 3934,88 грн, індексації базового ОСНП за 2023 рік в сумі 1 500 грн, індексації базового ОСНП за 2024 рік в сумі 1 500 грн, індексації базового ОСНП за 2025 рік в сумі 1 500 грн, розмір якої разом з надбавками склав 37 041,20 грн. та застосовано обмеження пенсії максимальним розміром: 28106,32 грн, із пониженням суми згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025, в результаті чого розмір такої склав 25644,63 грн.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справа №N/A30395 - MBC, відповідач провів перерахунок розміру пенсії позивача з 01.03.2025 в розмірі 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації базового ОСНП за 2022 рік в сумі 3934,88 грн, індексації базового ОСНП за 2023 рік в сумі 1 500 грн, індексації базового ОСНП за 2024 рік в сумі 1 500 грн, індексації базового ОСНП за 2025 рік в сумі 1 500 грн, розмір якої разом з надбавками склав 38541,20 грн. та застосовано обмеження пенсії максимальним розміром: 28106,32 грн, із пониженням суми згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025, в результаті чого розмір такої склав 25644,63 грн.
В квітні 2025 року, через свого представника (адвоката) Овчаренка О.О., позивач звернувся з вимогою до ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити пенсію без обмеження максимального розміру, без застосування коефіцієнтів відповідно до постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.04.2025 року позивача, зокрема, повідомлено про те, що: з 01.01.2025 пенсія позивачу виплачується із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення згідно з Постановою №1 та становить 25644,63 грн.
Відповідно до постанови КМУ №209 від 25.05.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 .
Розрахунковий підсумок пенсії з надбавками склав 38541,20 грн. Оскільки розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 виплачується із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення згідно з Постановою №1, сума пенсйної виплати не змінилася і становить 25644,63 грн.
Не погоджуючись із цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 13 Закону № 1402-VIII розкриває суть такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону №1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 01.03.2025 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.
Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Суд звертає увагу, що право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 640/9677/20.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справа №N/A30395 - MBC, відповідач провів перерахунок розміру пенсії позивача з 01.03.2025 в розмірі 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації базового ОСНП за 2022 рік в сумі 3934,88 грн, індексації базового ОСНП за 2023 рік в сумі 1 500 грн, індексації базового ОСНП за 2024 рік в сумі 1 500 грн, індексації базового ОСНП за 2025 рік в сумі 1 500 грн, розмір якої разом з надбавками склав 38541,20 грн. та застосовано обмеження пенсії максимальним розміром: 28106,32 грн, із пониженням суми згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025, в результаті чого розмір такої склав 25644,63 грн.
Таким чином, позивачу не виплачено включену в перерахунок з 01.03.2025 індексацію пенсії, проведену на виконання постанови від 25.02.2025 №209, у зв'язку із повторним застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.
Поведінка відповідача щодо не виплати індексації пенсії позивача порушує його право на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює таку конституційну гарантію, як право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про протиправність дій пенсійного органу щодо виплати позивачу перерахованої на виконання судового рішення пенсії без індексації такої відповідно до Постанови від 25.02.2025 №209.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ігнорування відповідачем положень статті 13 Закону №1402-VIII про те, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, нівелює таку конституційну засаду судочинства як обов'язковість судових рішень і призводить до неодноразових звернень тих самих осіб до суду з приводу перерахунку пенсій за захистом порушеного права на отримання пенсії у визначеному законом розмірі та створюючи при цьому надмірне навантаження на судову систему.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 без обмеження максимальним розміром.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059- ІХ установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї статті Кабінет Міністрів України прийняв 03.01.2025 постанову №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», пунктом 1 якої постановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною 3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ.
Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Конституційний Суд України в абзаці 3 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст.6, ч.2 ст.19, ст.130 Конституції України.
Відповідно до частини 3 статті 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.
Оскільки Законом №2262-ХІІ та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 сформував такий правовий висновок:
«…безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений ст.63 Закону №2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статті 43 Закону №2262-XII.
Адже до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 11 Закону України №2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 вказала, що «відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України».
Таким чином, дії ГУ ПФУ у Донецькій області щодо застосування при перерахунку пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №1, є протиправними.
Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то Верховний Суд в ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25 звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абз.10 підп.2.2 п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини 7 статті 43, першого речення частини 1 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що позивач має право на отримання пенсії без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1.
Суд також враховує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2263/23 від 27.06.2023 зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, з виплатою виниклої заборгованості, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2022 по справі № 200/4238/22, без обмеження її максимальним розміром (а саме десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Вищезазначене рішення набуло законної сили 18.10.2023 року.
Згідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи вказану норму, право позивача на перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром підтверджене судовим рішенням № 200/2263/23 від 27.06.2023, яке набрало законної сили, має преюдиційне значення та не є предметом доказування при розгляді даної справи.
Перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром є обов'язковим для виконання відповідачем не тільки на виконання рішення суду № 200/2263/23 від 27.06.2023, а й будь-якого перерахунку в майбутньому.
Щодо перерахунку та виплати пенсії позивача у розмірі 88 відсотків відповідних сум грошового забезпечення,суд виходить з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що ГУ ПФУ в Донецькій області не приймало жодних рішень щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивачу, пенсія позивачу виплачується з урахуванням основного розміру - 88% відповідних сум грошового забезпечення тому, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України не порушені права, особи у сфері публічно- правових відносин по причині відсутності таких відносин.
Тобто, на час розгляду вказаної справи фактично не існує спору в цій частині.
На даний час не вирішено питання щодо перерахунку та виплати пенсії, а Позивачем не наведено підстав, які б свідчили, що ГУ ПФУ в Донецькій області буде встановлено зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії.
Фактично, правовідносини між сторонами в означеній частині ще не виникли.
Суд зазначає, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Поряд із цим, суд наголошує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4238/22 від 06.10.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» № 33/25-492 від 14.02.2022 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських НП», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 року, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 4300 грн., оклад за спеціальним званням - 2400 грн., надбавка за стаж служби (50%) - 3350,00 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби (в розмірі 100% від грошового забезпечення) - 10050,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 645,00 грн., премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою у розмірі 53,96% від грошового забезпечення) - 11194,00 грн., загальної суми 31939,00 грн., застосувавши основний розмір пенсії 88%.
Вищевказане рішення набуло законної сили 20.02.2023 та не може ставитись під сумнів та є обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат позивача, а саме застосування основного розміру пенсії 88%.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що обмеження при виплаті пенсії позивача її максимальним розміром, із застосуванням з 01.01.2025 коефіцієнтів, встановлених Постановою №1 та без проведення виплати проведеної на виконання Постанови №209 індексації пенсії, не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та Закону №2262-ХІІ, тому такі дії слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених Постановою №1 та з 01.03.2025 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, з урахуванням індексації пенсії, проведеної відповідно до Постанови №209, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при виплаті з 01.01.2025 та з 01.03.2025 року, а також застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , пенсії за вислугу років з 01.01.2025 року, та з 01.03.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , починаючи з 01.01.2025 року, та з 01.03.2025 року, нарахування та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 726 грн 72 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Галатіна