Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2025 року Справа№160/2603/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування наказу, -
29.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу від 08.01.2025 року №10 «Про застосування дисциплінарних стягнень Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в частині накладання на інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді - сувора догана.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуваний наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності таким, що винесений із порушенням норм чинного законодавства та таким, що прийнятий без урахування всіх обставин справи. У висновку службового розслідування не зазначено жодних негативних наслідків до яких призвели дії позивача. Позивач вказує, що не мав діючих дисциплінарних стягнень, однак відповідач одразу застосував надто суворе покарання до позивача.
Просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2603/25 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 05.03.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 адміністративну справу №160/2603/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », про визнання протиправним та скасування наказу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду за підсудністю.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Зінченка О.В. для розгляду адміністративної справи №160/2603/25.
Ухвалою суду від 28 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № №160/2603/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що такий проступок, який вчинив позивач, на думку відповідача, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і нехтування своїми службових обов'язків як поліцейського у військовий час, представника правоохоронного органу, що, є категорично неприпустимим.
Позивач, як поліцейський, зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, а також утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
Крім того, вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження.
Разом з тим, дисциплінарним проступком визнається протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків при здійсненні повноважень, передбачених Конституцією України та Законами України, статутом, наказами керівника (установи) та іншими організаційно-розпорядчими документами, а також вчинок, що суперечить вимогам Правил етичної поведінки поліцейських.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Частиною 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Суддя Зінченко О.В. перебував у щорічних відпустках згідно наказів ДОАС, тому розгляд справи вирішено 21 липня 2025 року, тобто у перший після них робочий день.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , інспектр відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старший лейтенант поліції.
До ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка т. в. о. начальника управління - командира полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Хміля Д. І. від 19 листопада 2024 року № 9938-2024, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилося у проведенні деяких несвоєчасних, неповних та необ'єктивних службових розслідувань.
Дисциплінарною комісією 13 грудня 2024 року надіслано запит до УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» за вих. № 11360-2024, з метою отримання оригіналів матеріалів службових розслідувань, затверджених висновками службових розслідувань від 12 вересня 2024 року № 7817/59/14-2024, від 13 вересня 2024 року № 7850/59/14-2024 та № 7859/59/14-2024, характеристик і належно завірених копій посадових інструкцій на всіх поліцейських, які входили у склад дисциплінарних комісій зазначених службових розслідувань, а також на начальника відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції Артема Вітковського.
Запитувані матеріали службових розслідувань надіслані листом УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 16 грудня 2024 року № 11597-2024.
Під час службового розслідування дисциплінарною комісією надіслано запит від 11 грудня 2024 року № 11395-2024 до управління кадрового забезпечення (далі - УКЗ) ДПОП «ОШБ «Лють», з метою отримання довідки про відрядження, біографічних довідок та довідок щодо наявності або відсутності дисциплінарних стягнень, а також інформацію щодо перебування на лікуванні (станом на серпень - вересень 2024 року) на окремих поліцейських УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема на інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції Черненченка Дениса Альбертовича, начальника відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_2 , заступника начальника відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_3 , інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0146671), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Добропілля Донецької області, освіта вища, у НПУ з 30.08.2019, на займаній посаді з 08.06.2024, за місцем несення служби характеризується позитивно, до цього мав дисциплінарне стягнення у виді догани (наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 07.11.2024 № 263), старшого інспектора з особливих доручень відділу кадрового забезпечення УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_4 , старшого інспектора відділу кадрового забезпечення (на період проведення вищезгаданих службових розслідувань, в яких був членом дисциплінарної комісії - психолог відділу кадрового забезпечення) УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції Тоцького Станіслава Едуардовича, старшого інспектора з державного нагляду за охороною праці відділу логістики УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що на підставі наказів УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 05 серпня 2024 року № 414, 415, 416 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» він ( ОСОБА_1 ) був у складі дисциплінарної комісії. Він ( ОСОБА_1 ), як член дисциплінарної комісії замовив довідки про втрачене майно, закріплення озброєння та про відрядження поліцейських. Водночас ОСОБА_1 зазначає, що від голови або заступника голови дисциплінарної комісії він ( ОСОБА_1 ) не отримував жодних вказівок, окрім як збір довідок. Також він ( ОСОБА_1 ) зазначає, що в період проведення зазначених службових розслідувань він перебував заступником голови дисциплінарної комісії по іншим службовим розслідуванням.
Аналізуючи зібрані під час проведення службового розслідування матеріали в їх сукупності, висновком службового розслідування від 30.12.2024 встановлено, що в діях інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, підпунктів 2, 3 та 14 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1356/32808, пункту 3 розділу І, підпункту 4 пункту 1, підпунктів 1-3 і 14 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженої начальником управління - командиром полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» 15 травня 2023 року, що виразилося у неповному проведенні службових розслідувань, а саме: неналежному зборі матеріалів службового розслідування (довідок про відрядження) і неналежному виконанні вказівок голови дисциплінарних комісій та безпосереднього керівника (заступника начальника відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_3 ), а також заступника голови дисциплінарних комісій (інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 ) щодо своєчасного збору матеріалів службових розслідувань (довідок про відрядження) у службових розслідуваннях, затверджених висновками службових розслідувань від 12 вересня 2024 року № 7817/59/14-2024, від 13 вересня 2024 року № 7850/59/14-2024 та № 7859/59/14-2024. Обставина, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , передбачена частинами четвертою та п'ятою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, є позитивна службова характеристика.
Обставин щодо скоєння ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дисциплінарного проступку в стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що, відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключає можливість застосування до неї дисциплінарного стягнення, не встановлено.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , нехтування ними вимогами чинного законодавства України, наказів Міністерства внутрішніх справ України тощо.
За вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, підпунктів 2, 3 та 14 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1356/32808, пункту 3 розділу І, підпункту 4 пункту 1, підпунктів 1-3 і 14 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженої начальником управління - командиром полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» 15 травня 2023 року, що виразилося у неповному проведенні службових розслідувань, а саме: неналежному зборі матеріалів службового розслідування (довідок про відрядження) і неналежному виконанні вказівок голови дисциплінарних комісій та безпосереднього керівника (заступника начальника відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Батранчі Д. О.), а також заступника голови дисциплінарних комісій (інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції Черненченка Д. А.) щодо своєчасного збору матеріалів службових розслідувань (довідок про відрядження) у службових розслідуваннях, затверджених висновками службових розслідувань від 12 вересня 2024 року № 7817/59/14-2024, від 13 вересня 2024 року № 7850/59/14-2024 та № 7859/59/14-2024, наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 08 січня 2025 № 10 до інспектора відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Вважаючи зазначений наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Частиною 4 статті 8 Закону № 580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно із вимогами статті 17 Закону статті 18 Закон № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (абз. 1 ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).
Частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
За приписами частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поняття "службова дисципліна" включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно із частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893.
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно із абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ цього Порядку, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Згідно із пунктом 17 розділу V Порядку, факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно із ч. 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Пунктом першим розділу V Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно із пунктом 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку № 893, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
- одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
- одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
- отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктом 2 розділу VІ Порядку № 893 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно із пунктом 9 розділу VІ Порядку № 893, висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
У разі якщо уповноважений керівник не має права на накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на поліцейського, він затверджує висновок службового розслідування і одночасно порушує перед старшим прямим керівником, наділеним правом накладати таке стягнення, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського.
Суд вказує на те, що у спірних правовідносинах службове розслідування призначене за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції.
Так, відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.12.2021 у справі №120/278/20-а за подібними правовідносинами, повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених службовим розслідуванням, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов'язків, визнанню особою своєї вини в ході службового розслідування, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з восьми можливих видів дисциплінарних стягнень.
Суд виходить з того, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, прийнято із використанням, зокрема, відомостей, наявних в матеріалах службового розслідування та ґрунтується на самостійних правових підставах.
Аналогічного змісту підхід викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та від 02.10.2018 у справі №9901/454/18.
Отже, в розглядуваному випадку, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки судом не установлені підстави для скасування спірного наказу.
Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 21 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко