Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2025 року Справа №120/16485/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №120/16485/24
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ у м. Києві), за змістом якого просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 15.11.2024р. № 023830031205 про відмову в призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 від 08.09.1989 на підземних гірничих роботах: з 07.07.1987 по 31.08.1987 у Шахті імені О.Ф. Засядька Донецького виробничого об'єднання по видобуванню вугілля (м. Донецьк) на посаді гірничоробочого очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті - 1 місяць 25 днів; з 16.12.1988 по 17.02.1989 у ОСОБА_2 . Засядька Донецького виробничого об'єднання по видобуванню вугілля (м. Донецьк) на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем у шахті на дільниці №4 - 2 місяці 2 дня; з 08.09.1989 по 28.03.1993 у ОСОБА_2 . Засядька Донецького виробничого об'єднання по видобуванню вугілля (м. Донецьк) на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем у шахті на дільниці ГКР - 3 роки 6 місяці 21 день;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати відповідно до пункту «д» частини 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до загального страхового стажу періоди навчання у Донецькому політехнічному інституті згідно диплому НОМЕР_2 від 22.06.1989 та даних трудової книжки НОМЕР_1 від 08.09.1989 з 01.09.982 по 24.06.1985 - 2 роки 9 місяців 24 дні; з 06.05.1987 по 06.07.1987 - 2 місяці 1 день; з 01.09.1987 по 15.12.1988 - 1 рік 3 місяці 15 днів; з 18.02.1989 по 22.06.1989 - 4 місяці 5 днів;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, відповідно до підпункту 14-6.2. пункту 14-6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначити пенсію за віком з 08 липня 2022 року (з дня, що настав за днем досягнення мною пенсійного віку у 57 років з урахуванням зменшення пенсійного віку на три роки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 114 Закону України № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 15.11.2024 № 023830031205 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 29.05.2025.
02.06.2025 до Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №120/16485/24, де останній просить суд:
визнати протиправними рішення № 023830031205 та дії, вчинені суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві на виконання рішення суду у справі №120/16485/24;
постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Обґрунтовуючи суть порушення, посилається на таке.
Приймаючи рішення про відмову у призначені пенсії, відповідачем не враховано висновки суду відповідно до яких «пенсійний орган фактично переклав юридичну відповідальність за належне та правильне оформлення додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, та періоду навчання що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), а тому зазначена відмова у врахуванні до пільгового стажу періоду трудової діяльності позивача без вчинення відповідних дій з боку органу Пенсійного фонду не може бути кваліфікована у якості обґрунтованого, добросовісного та розсудливого рішення.
Враховуючи викладене, рішення відповідача прийнято передчасно, без підрахунку належним чином пільгового та страхового стажу позивача із врахуванням даних стосовно спірних періодів, зазначених у наданих документах та без врахування своїх обов'язків та повноважень, а тому підлягає скасуванню».
Відповідачем не реалізовано право вимагати та отримувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії. Інформація про це в матеріалах справи № 120/16485/24 - відсутня. Принаймні, про це не згадується, зокрема, ні у відзиву на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі.
В рішенні від 24.06.2025 зазначено про те, що «Управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві направлено лист до Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про необхідність витребування довідок для підтвердження пільгового стажу». При цьому, дату та вихідний № листа - не вказано.
В рішенні від 23.06.2025, тобто прийнятому за день до цього, вищевказана інформація відсутня.
Позивач наголошує, що відповідачу відомо, що в теперішній час відсутня будь-яка можливість отримання уточнюючих довідок та наказів про затвердження результатів атестації робочих місць від адміністрації ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» (правонаступника ОСОБА_3 . Засядька Донецького виробничого об'єднання по видобуванню вугілля). Про це свідчить, зокрема, лист від 06.11.2024 №0500-0216-9/107183 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області як відповідь на запит від 17.10.2024 №0700-0204-9/64087, що було зроблено на його прохання, стосовно витребування уточнюючої довідки про пільговий характер роботи за період з 01.09.1989 по 28.03.1993 на шахті імені А.Ф. Засядька на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З цим листуванням Відповідач був ознайомлений ще півроку назад, оскільки копія його була додана мною до позовної заяви.
У листі від 06.11.2024 №0500-0216-9/107183 повідомлялося, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 (далі - Розпорядження № 1085-р) «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», місто Донецьк входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Додатково інформувалося, що листом від 12.07.2017 № 15/170 ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» повідомило, що на початку березня 2017 року внаслідок протизаконних дій з боку невстановлених осіб, які висунули вимоги про перереєстрацію підприємства в юрисдикції тимчасово неконтрольованих територій, подальшого проведення опису та інвентаризації майна, вимушеного звільнення всіх працівників - адміністрація ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» втратила фактичний контроль над своїм виробничим комплексом та на сьогоднішній день не має доступу до документів, які знаходяться у м. Донецьку. Вказані обставини не дозволяють відновити можливість товариства надавати підрозділам органів Пенсійного фонду України оригінали документів про умови праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію працівників ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька».
Ухвалою суду від 07.07.2025 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №120/16485/24 прийнято до розгляду.
Призначено розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Витребувано у відповідача інформацію із документальним підтвердженням щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №120/16485/24.
Відповідач, правом надання заперечень на заяву подану в порядку ст. 383 КАС України, не скористався.
Фактичні обставини, установлені судом для цілей розгляду заяви, такі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 15.11.2024 № 023830031205 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
У решті позовних вимог відмовлено.
У вказаному рішенні зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383.
Пункт 3. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Пункт. 10 Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Суд дійшов висновку, що пенсійний орган фактично переклав юридичну відповідальність за належне та правильне оформлення додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, та періоду навчання що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), а тому зазначена відмова у врахуванні до пільгового стажу періоду трудової діяльності позивача без вчинення відповідних дій з боку органу Пенсійного фонду не може бути кваліфікована у якості обґрунтованого, добросовісного та розсудливого рішення.
Постановою Першого апеляційного суду від 29.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 120/16485/24 залишено без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №120/16485/24 залишено без змін.
У вищевказаній постанові судом апеляційної інстанції викладені наступні висновки.
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 08.09.1989р. позивач у період з 01.09.1982р. по 22.06.1989р. проходив навчання у Донецькому політехнічному інституті (записи №5, №6).
Крім того, позивачем надано диплом НОМЕР_2 від 22.06.1989р. про навчання в Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин.
Згідно військового квитка НОМЕР_3 від 13.11.1989 року позивач проходив військову строкову службу з 25.06.1985 року по 05.05.1987 року. Також в п.4 військового квитка про освіту зазначено - вища Донецький політехнічний інститут в 1989 році.
Згідно п. «д» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховують стаж навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації, в аспірантурі, докторантурі клінічній ординатурі. Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
В рішенні про відмову у призначенні пенсії від 15.11.2024 №023830031205, відповідач зазначав, що період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 22.06.1989, не зараховано до загального страхового стажу, оскільки навчання перетинається з військовою службою та потребує уточнення.
Разом з тим, досліджуючи записи трудової книжки НОМЕР_1 від 08.09.1989р., диплому НОМЕР_2 від 22.06.1989р. та військового квитка НОМЕР_3 від 13.11.1989 року, стосовно навчання у Донецькому політехнічному інституті, суд приходить до висновку, що у загальному терміні навчання з 01.09.1982 року по 22.06.1989 року, була перерва на час проходження строкової військової служби з 25.06.1985 року по 05.05.1987 року та проходження виробничої практики.
Згідно форми РС-право період з 25.06.1985 року по 05.05.1987 року зараховано до страхового стажу як військова строкова служба.
Однак, відповідач не включив до загального страхового стажу періоди навчання:
з 01.09.1982р. по 24.06.1985;
з 06.05.1987р. по 06.07.1987, (з 07.07.1987 по 31.08.1987 виробнича практика);
з 01.09.1987р. по 15.12.1988, (з 16.12.1988 по 17.02.1989 виробнича практика);
з 18.02.1989р. по 22.06.1989.
Отже, враховуючи надані позивачем докази, суд вважає протиправною відмову управління у зарахуванні періодів навчання з 01.09.1982р. по 24.06.1985, з 06.05.1987р. по 06.07.1987, з 01.09.1987р. по 15.12.1988, з 18.02.1989р. по 22.06.1989 до страхового стажу при призначенні пенсії.
Законодавець одночасно, як наділив органи системи ПФУ правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, так і обтяжив обов'язком витребування недостатніх відомостей і документів.
Суд вважає, що таке тлумачення змісту обов'язку суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є цілком релевантним правовим висновкам постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та постанови Верховного Суду від 08.02.2021р. у справі № 487/68/17.
Доказів, що відповідачем на дотримання вимог Пункту 4.2 Порядку позивачу надавався на дооформлення відповідний тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством суду не надано.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що пенсійний орган фактично переклав юридичну відповідальність за належне та правильне оформлення додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, та періоду навчання що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), а тому зазначена відмова у врахуванні до пільгового стажу періоду трудової діяльності позивача без вчинення відповідних дій з боку органу Пенсійного фонду не може бути кваліфікована у якості обґрунтованого, добросовісного та розсудливого рішення.
Враховуючи викладене, рішення відповідача прийнято передчасно, без підрахунку належним чином пільгового та страхового стажу позивача із врахуванням даних стосовно спірних періодів, зазначених у наданих документах та без врахування своїх обов'язків та повноважень, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, апеляційним судом погоджений висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у справі №120/16485/24 відповідачем повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 11.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) та прийняті рішення №023830031205 - від 12.06.2025р., від 23.06.2025 та від 24.06.2025 якими у призначені пенсії позивачу відмовлено.
У рішенні від 12.06.2025 вказано, що пільговий стаж особи відсутній. Періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 07.07.1987 по 31.08.1987, з 16.12.1987 по 17.02.1989, з 08.09.1989 по 28.03.1993 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутні уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5) та атестація робочого місця для періодів роботи починаючи з 21.08.1992.
Страховий стаж особи становить: 26 років 11 місяців 18 днів.
Не зараховано до загального страхового стажу: період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 22.06.1989, оскільки навчання перетинається з військовою службою та потребує уточнення.
У рішенні від 23.06.2025 прийнятому на заміну рішення від 12.06.2025 №023830031205, в обґрунтування відмови у призначенні пенсії вказано, що пільговий стаж особи відсутній. Періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 07.07.1987 по 31.08.1987, з 16.12.1987 по 17.02.1989, з 08.09.1989 по 28.03.1993 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутні уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5) та атестація робочого місця для періодів роботи починаючи з 21.08.1992.
Страховий стаж особи становить: 26 років 11 місяців 18 днів. Не зараховано до загального страхового стажу: період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 22.06.1989, оскільки навчання перетинається з військовою службою та потребує уточнення.
У рішенні від 24.06.2025 прийнятому на заміну рішення від 12.06.2025 №023830031205 вказано, що періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 07.07.1987 по 31.08.1987 на посаді гірник підземний очисного вибою, з 16.12.1988 по 17.02.1989 на посаді підземний гірничий майстер, з 08.09.1989 по 28.03.1993 на посаді підземний гірничий майстер не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутні уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5) та атестація робочого місця для періодів роботи починаючи з 21.08.1992.
Страховий стаж особи становить: 26 років 11 місяців 18 днів.
Не зараховано до загального страхового стажу: період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 22.06.1989, оскільки навчання перетинається з військовою службою та потребує уточнення. Управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві направлено лист до Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про необхідність витребування довідок для підтвердження пільгового стажу.
Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Конституція України.
Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 129-1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод.
Стаття 6 «Право на справедливий суд».
1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
КАС України.
Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
3. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Стаття 370. Обов'язковість судових рішень
1. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
2. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Стаття 383. Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду
1. Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
6. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу
Стаття 249. Окремі ухвали суду
1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
4. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
5. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
6. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
7. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Висновки суду.
Заява, що розглядається судом подана позивачем у порядку ст. 383 КАС України та викликана діями відповідача, вчиненими на виконання рішення суду у справі №120/16485/24, шляхом прийняття рішень відповідачем №023830031205 - від 12.06.2025р., від 23.06.2025 та від 24.06.2025 якими у призначені пенсії позивачу відмовлено.
Тому завданням суду, у даному випадку, є проведення перевірки шляхом здійснення судового контролю у порядку ст. 383 КАС України для з'ясування чи є правомірним рішення ГУ ПФУ у м. Києві, яке прийнято на виконання рішення суду у справі №120/16485/24.
Суд виходить з таких міркувань.
У рішенні Європейського суду з прав людини справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява № 40450/04) від 15.10.2009 (остаточне 15.01.2010) (далі - ЄСПЛ) вказано: «51. Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6 було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" ( 980_079 ) (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (980_075 ) (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Конституційний Суд України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) вказав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Поряд із цим Конституційним Судом України у абз.3 резолютивної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 констатовано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Окрім того, суд звертає увагу на таке.
Європейським судом з прав людини неодноразово розкривалось поняття принципу res judicata - поваги до чинного рішення суду, зокрема у справах "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine), заява №24465/04, рішення від 19 лютого 2009 року, "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], заява №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII.
Такі роз'яснення систематизовані у звіті Венеціанської комісії 2011 року (CDL-AD(2011)003rev. Report on the Rule of Law. Ad opted by the Venice Commission at its 86th plenary session (Venice, 25-26 March 2011) on the basis of comments by Mr Pieter van Dijk, Ms Gret Haller, Mr Jeffrey Jowell, Mr Kaarlo Tuori), де, окрім іншого наголошується, що правова визначеність вимагає, щоб правові норми були зрозумілими й точними і мали на меті гарантування, що ситуації і правовідносини будуть передбачуваними. Зворотна дія не відповідає принципу правової визначеності,…; але також і в цивільному та адміністративному праві, оскільки це може впливати на права і законні інтереси. Також правова визначеність вимагає поваги до принципу res judicata - остаточні рішення національних судів не мають ставитися під сумнів. Це також вимагає виконання остаточних судових рішень. Система, що дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах і без зазначення строку, не відповідає принципу правової визначеності.
Ситуація, за якої неможливо виконати остаточне рішення суду з процесуальних міркувань, котрі не впливають на його суть, містить ознаки зневаги до такого акту правосуддя. Нівелює його та підриває довіру суспільства до судової гілки влади як до інституту держави.
Така обставина є неприпустимою, а ці факти не можуть толеруватися судом.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд наголошує, що резолютивна частина рішення у справі №120/16485/24 містить зобов'язання відповідача переглянути заяву повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
Відповідно трудова книжка позивача містить відповідні записи про періоди роботи, до речі зауважень до її заповнення відповідачем не висловлювались.
Натомість, у прийнятих на виконання рішення суду та постанови суду апеляційної інстанції рішеннях відповідач зазначає про не врахування періодів навчання та періодів роботи позивача через не надання уточнюючих довідок.
Водночас безпосередньо у рішенні суду у справі № 120/16485/24 вказано, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також суд апеляційної інстанції виснував у постанові від 29.05.2025, що враховуючи надані позивачем докази, суд вважає протиправною відмову управління у зарахуванні періодів навчання з 01.09.1982р. по 24.06.1985, з 06.05.1987р. по 06.07.1987, з 01.09.1987р. по 15.12.1988, з 18.02.1989р. по 22.06.1989 до страхового стажу при призначенні пенсії.
Законодавець одночасно, як наділив органи системи ПФУ правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, так і обтяжив обов'язком витребування недостатніх відомостей і документів.
Суд вважає, що таке тлумачення змісту обов'язку суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є цілком релевантним правовим висновкам постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та постанови Верховного Суду від 08.02.2021р. у справі № 487/68/17.
Доказів, що відповідачем на дотримання вимог Пункту 4.2 Порядку позивачу надавався на дооформлення відповідний тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством суду не надано.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що пенсійний орган фактично переклав юридичну відповідальність за належне та правильне оформлення додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, та періоду навчання що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), а тому зазначена відмова у врахуванні до пільгового стажу періоду трудової діяльності позивача без вчинення відповідних дій з боку органу Пенсійного фонду не може бути кваліфікована у якості обґрунтованого, добросовісного та розсудливого рішення.
Враховуючи викладене, рішення відповідача прийнято передчасно, без підрахунку належним чином пільгового та страхового стажу позивача із врахуванням даних стосовно спірних періодів, зазначених у наданих документах та без врахування своїх обов'язків та повноважень, а тому підлягає скасуванню.
Тобто суд констатує, що рішення суду у справі № 120/16485/24 виконано у неправомірний спосіб, зокрема не враховані висновки судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі.
Позаяк відповідач до суду за роз'ясненням судових рішень у цілях їх виконання не звертався.
Позивачем обґрунтовано зазначено, що застосування судом до відповідача - суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання останнім дій зобов'язального характеру, визначених у рішенні суду. Такий факт судом установлено, наслідком чого є поставлення у цій справі окремої ухвали відповідно до ст. 249 КАС України.
Відповідно ч. 4 ст. 249 КАС України суд зазначає, що дії ГУ ПФУ у м. Києві у частині прийняття рішень №023830031205 - від 12.06.2025, від 23.06.2025 та від 24.06.2025, якими у призначені пенсії позивачу відмовлено без урахування висновків судів першої та апеляційної інстанції у даній справі суперечать п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, відповідно до яких судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
З урахуванням наведеного, суд постановляє окрему ухвалу, у якій визнає протиправними та скасовує рішення ГУ ПФУ у м. Києві №023830031205 - від 12.06.2025, від 23.06.2025 та від 24.06.2025, якими у призначені пенсії позивачу відмовлено та дії спрямовані на виконання рішення суду у справі №120/16485/24 у частині неврахування періоду навчання з 01.09.1982 по 24.06.1985, з 06.05.1987 по 06.07.1987, з 01.09.1987 по 15.12.1988, з 18.02.1989 по 22.06.1989 до страхового стажу при призначенні пенсії та зобов'язує останнього вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням даних трудової книжки НОМЕР_1 від 08.09.1989 та відомостей отриманих внаслідок здійснення владної управлінської функції суб'єкта владних повноважень стосовно призначення громадянам пенсій в частині отримання додаткових документів, передбачених законодавством, яких не вистачає для призначення пенсії.
Керуючись статтями 78, 249, 382, 383 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача, вчинених на виконання рішення суду задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №023830031205 - від 12.06.2025р., від 23.06.2025 та від 24.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , прийняті на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №120/16485/24 та дії спрямовані на виконання рішення суду у справі №120/16485/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону через не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №120/16485/24 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням даних трудової книжки НОМЕР_1 від 08.09.1989 та відомостей отриманих внаслідок здійснення владної управлінської функції суб'єкта владних повноважень стосовно призначення громадянам пенсій в частині отримання додаткових документів, передбачених законодавством яких не вистачає для призначення пенсій.
Направити окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві для вжиття необхідних заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства.
Про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи письмово проінформувати Донецький окружний адміністративний суд, не пізніше одного місяця після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена у повному обсязі 21.07.2025.
Суддя І.В. Буряк