м. Вінниця
23 липня 2025 р. Справа № 120/7132/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпрофірм" до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про визнання визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпрофірм" (далі також - позивач, ТОВ "Спецпрофірм") з адміністративним позовом до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради (далі також - відповідач, Департамент), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Вінницька міська рада (далі також - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 14.04.2025 № А3610489846503572760 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:0489-8465-1196-1370), а також п. 1 наказу Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 15.04.2025 №81 “Про затвердження відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва нове будівництво офісного центру з вбудованим закладом громадського харчування та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ".
Ухвалою від 28.05.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
12.06.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, представник відповідача зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100, площею 0,2197 га, цільовим призначенням 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), яку на праві оренди використовує позивач, розташована в зоні функціонального призначення території 10201.0 (території адміністративно-офісної забудови) та яку згідно з Додатком 60 Класифікатора видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, не включено до зони функціонального призначення 10201.0, що з врахуванням положень ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VІ (невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні) є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
При цьому, представник відповідача зауважив, що оскаржуване в даній справі рішення за № 3610489846503572760 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, а також наказ від 15.04.2025 № 81 прийняті Департаментом у строки передбачені чинним законодавством, які не перевищують строк для їх надання.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, суд встановив наступне.
З матеріалів справи слідує, що позивач 10.04.2025 через електронний кабінет ЄДЕССБ звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва: «Нове будівництво офісного центру з вбудованим закладом громадського харчування та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ». Згідно поданої заяви, будівництво заплановано здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером 00510100000:02:045:0100 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу 165950274) надана в оренду позивачу строком до 30.03.2028.
До заяви були додані: топографо-геодезичний план М 1:2000 з нанесенням контурів ділянки та копія документа, що підтверджує право користування земельною ділянкою.
За результатами розгляду вищевказаної заяви Департаментом 14.04.2025 прийнято рішення за №3610489846503572760 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:0489-8465-1196-1370).
В якості підстав для відмови зазначено невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно до приписів ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Вищевказану відмову затверджено наказом Департаменту від 15.04.2025 № 81 «Про затвердження відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва нове будівництво офісного центру з вбудованим закладом громадського харчування та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ».
Вважаючи прийняті відповідачем рішення від 14.04.2025 №3610489846503572760 та п. 1 наказу від 15.04.2025 № 81 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Статтею 13 Закону України “Про архітектурну діяльність» передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури.
Частинами другою, третьою статті 8 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно з положеннями статті 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
У частині п'ятій цієї статті визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.
Частинами другою - третьою статті 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
4) витяг із Державного земельного кадастру.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Згідно з положеннями частини шостої статті 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради в оскаржуваному рішенні від 14.04.2025 зазначено невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно до приписів ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
При цьому, у поданому до суду відзиві на позовну заяву представник позивача конкретизував в чому саме полягає така невідповідність.
Зокрема, представник Департаменту зауважив, що земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100, площею 0,2197 га, цільовим призначенням 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), яку на праві оренди використовує позивач, розташована в зоні функціонального призначення території 10201.0 (території адміністративно-офісної забудови) та яку згідно з Додатком 60 Класифікатора видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, не включено до зони функціонального призначення 10201.0.
Враховуючи наведені представником відповідача обставини, які слугували підставою для відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень, суд в першу чергу вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.05.2019 за №165950274, ТОВ «Спецпрофірм» на праві оренди належить земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Державна реєстрація вказано земельної ділянки площею 0,2197 га проведена 13.03.2018.
На час здійснення державної реєстрації облік земель за видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі здійснювався з урахуванням затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 Класифікація видів цільового призначення земель (далі також - КВЦПЗ № 548).
Розділ ІІ Класифікації видів цільового призначення земель складався з коду КВЦПЗ № 548, який поділявся на «Розділ» та «Підрозділ», а також містив «Назву» відповідних кодів цільового призначення земель.
Зокрема, Розділ з кодом цільового призначення « 03» мав назву «Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)».
В свою чергу, підрозділ з кодом цільового призначення 03.15 відповідає земельним ділянкам з назвою цільового призначення «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови».
Тобто, на час реєстрації належної в користування позивача земельної ділянки діяла Класифікація видів цільового призначення земель, згідно з якою, земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100 за своїм цільовим призначенням передбачала розміщення на ній об'єктів нерухомості визначених з кодом підрозділу цільового призначення « 03.15», кодом розділу цільового призначення « 03», який відносив дану земельну ділянку до категорії земель, на яких передбачено, зокрема, розміщення офісних будівель, інших об'єктів загального користування.
Суд відмічає, що згідно поданої позивачем 10.04.2025 через електронний портал «Дія: державні послуги» заяви на видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100 позивач планує спорудження об'єкта будівництва з назвою «Нове будівництво офісного центру з вбудованим закладом громадського харчування та підземним паркінгом по вул. Келецька, б/н у м. Вінниця», що узгоджується з кодом цільового призначення «03» відповідної земельної ділянки, що визначений в КВЦПЗ та функціональною зоною території, на якій така земельна ділянка розташована.
В подальшому, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»:
1) КВЦПЗ (Класифікація видів цільового призначення земель) втратила чинність 11.08.2021;
2) Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок №1051) доповнено додатками 58, 59, 60:
Додаток 58: Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування (далі - Класифікатор (додаток 58);
Додаток 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» (далі -Класифікатор (додаток 59);
Додаток 60 «Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок» (далі - Класифікатор (додаток 60).
Суд враховує, що код цільового призначення з назвою «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови», який відображений в додатку №59 Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок є таким саме як код відповідного виду цільового призначення земельної ділянки, що був вказаний в КВЦПЗ №548, а саме: « 03.15».
Визначена додатком №60 зона функціонального призначення території з кодом 10201.0 (Території адміністративно-офісної забудови) містить наступні переважні (основні) види земельних ділянок: 03.01; 03.06; 03.09; 03.10; 03.11; 03.14; 03.18; 04.01; 04.02; 04.03; 04.04; 04.05; 04.06; 04.07; 04.11; 08.01; 13.02 (в частині поштових відділень); 13.05; 15.01; 15.02; 15.03; 15.04; 15.05; 15.06; 15.07; 15.09; 15.10; 15.11 та супутні види: 03.04; 03.05; 03.08; 03.18; 03.20; 04.10; 05.01; 07.02; 07.08; 08.02; 10.08; 03.07; 03.12; 03.13; 13.05 (в частині об'єктів, які не потребують встановлення санітарних обмежень на прилеглі території); 11.04; 13.01; 13.03; 14.02 (в частині розміщення об'єктів розподільчих мереж).
В контексті наведеного варто зазначити, що за наслідками проведеного аналіз змісту Класифікатора видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок судом встановлено, що відповідний Класифікатор взагалі не містить такого коду цільового призначення земельної ділянки як - 03.15.
Тобто, здійснивши розмежування території на відповідні функціональні зони, законодавець залишив позаувагою земельні ділянки з цільовим призначенням 03.15 - Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Відповідну обставину суд розцінює як недосконалість внесених на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» змін та доповнень до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, що не може впливати на наявність в позивача права отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100.
На переконання суду, відповідач помилково не врахував вищенаведеної обставини, а також залишив позаувагою те, що на відповідній земельній ділянці позивач декларує намір побудувати об'єкт будівництва: «Нове будівництво офісного центру з вбудованим закладом громадського харчування та підземним паркінгом по вул. Келецька, б/н у м. Вінниця», тобто об'єкт нерухомості, який передбачає своє розміщення в зоні функціонального призначення території 10201.0 (території адміністративно-офісної забудови).
При цьому, земельну ділянку, на якій планується розміщення відповідного об'єкту віднесено до розділу « 03» Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок «Земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)», що так само узгоджується із зоною функціонального призначення території.
Додатково, надаючи оцінку спірному рішенню від 14.04.2025 про відмову наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, суд також відмічає, що останнє містить лише посилання на положення ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та посилання на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації. Разом з тим, вказане рішення не містить відомостей про те, яка саме невідповідність зумовило його прийняття.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним рішення Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 14.04.2025 № А3610489846503572760 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:0489-8465-1196-1370) та задоволення позовних вимог в цій частині.
Також, як похідна підлягає до задоволення позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування пункту першого наказу Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 15.04.2025 №81 «Про затвердження відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва нове будівництво офісного центру з вбудованим закладом громадського харчування та підземним паркінгом по вул. Келецька, б/н, у м. Вінниця».
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання ТОВ «Спецпрофірм» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд зазначає наступне.
Так, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що вимога позивача про зобов'язання відповідача надати позивачу містобудівні умови та обмеження є втручанням у виключну компетенцію органу місцевого самоврядування, оскільки прийняття рішень є складовою частиною діяльності органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як зазначено у пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 за №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Суд враховує позицію, яка висвітлена в пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003, а саме: “Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
Суд зазначає, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження щодо надання містобудівних умов та обмеження забудови чи надання мотивованої відмови у його наданні регламентовано положеннями Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» .
Як, зазначено судом вище, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання (абзац четвертий, п'ятий частини четвертої статті 29 Закону №3038-VІ).
Якщо такі підстави відсутні, орган повинен надати наданні містобудівні умови та обмеження забудови. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати містобудівні умови та обмеження забудови або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18.
Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд».
З огляду на викладене, суд має право визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Як встановлено судом, позивач під час звернення до відповідача надав всі необхідні документи, визначені чинним законодавством. Стороною відповідача іншого не доведено та не повідомлено.
Також відповідачем не спростовано належними доказами підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови, а відтак, враховуючи вищевикладене, зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання ТОВ «Спецпрофірм» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є належним способом захисту, оскільки у відповідача відсутні альтернативні варіанти поведінки у межах спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 14.04.2025 № А3610489846503572760 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:0489-8465-1196-1370).
Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 15.04.2025 №81 «Про затвердження відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва нове будівництво офісного центру з вбудованим закладом громадського харчування та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ».
Зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради прийняти рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецпрофірм" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:045:0100, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпрофірм" сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОФІРМ" (пр. Юності, 14-В, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 42880601)
Відповідач: Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради (вул. Сковороди Григорія, 38, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 41029864)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна