Справа №760/18360/25 1-кс/760/9047/25
22 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110000748 від 24.06.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України,
встановив:
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання мотивовано тим, що Слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000748 від 24.06.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, ОСОБА_4 у 2023 році, перебуваючи у невстановленому місці і достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан, а також про введення в дію Указів Президента щодо накладення санкцій на фізичних та/або юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), усвідомлюючи, що реалізація чи підтримка рішень та/або дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, будь-яка допомога представникам держави-агресора, збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, в тому числі передача нерухомого майна є незаконною і буде використовуватись в тому числі для військових потреб держави-агресора, вирішив в обхід законодавчої заборони підтримати рішення держави-агресора, передати приналежні йому об'єкти нерухомого майна, тим самим допомагати представникам держави-агресора, забезпечувати потреби представників держави-агресора, а відтак сприяти у здійсненні військової агресії проти України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміну меж території і державного кордону України.
Таким чином, за викладених вище обставин у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій з підтримки рішення держави-агресора, передачі нерухомого майна представникам держави-агресора, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора.
Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел, спрямований на пособництво державі-агресору і вчинення умисних дій з підтримки рішення держави-агресора, передачі нерухомого майна представникам держави-агресора, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора неможливо, ОСОБА_4 вступив у попередню змову з громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області, у місті Свєрдловськ, який має зв'язки серед окупаційної влади Луганської області, та іншими невстановленими особами, які володіють організаторськими здібностями, здатні вирішувати поставлені завдання, успішно організовують та забезпечують ведення результативної роботи, володіють професійними знаннями і навичками, мають необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо ведення господарської діяльності, які за взаємною згодою погодились приймати участь у протиправній діяльності.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, добровільно домовились про спільне вчинення злочину, а саме здійснення пособництва державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора.
Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора у період починаючи з 2023 року вчинив умисні дії за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 переслідуючи свій злочинний умисел, за невстановлених під час досудового розслідування способів перетину тимчасово-окупованої території Луганської області, прибув до міста Свєрдловськ Луганської області з метою підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ.
З цією метою, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 підготували пакет документів на Приватне підприємство «ВЗОР» з яких: «Решение № 1 единственного учредителя общества с ограниченной ответственностью ВЗОР», «Свидетельство о государственной регистрации юридического лица № 23-0000435/2016 Частное предприятие ВЗОР», «Устав общества с ограниченной ответственностью ВЗОР», які ОСОБА_4 завірив дійсними 26.06.2023, після чого передав їх ОСОБА_5 , і доводячи спільний злочинний умисел до кінця, в той же день підтримуючи рішення держави-агресора звернулися із вказаним пакетом документів та заявою «Про внесення відомостей щодо юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб у зв'язку з приведенням установчих документів у відповідності із законодавством РФ» до Свєрдловського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської народної республіки. У подальшому, доводячи спільний злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , підготували пакет документі в ПП «ВЗОР» та віддав його для реєстрації до податкових органів «Міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби № 1 ЛНР» про що отримав розписку про отримання документів від 26.06.2023 завірену податковим інспектором. Внаслідок вказаних протиправних дій, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 підтримано рішення держави-агресора щодо приведення установчих документів юридичної особи ПП «ВЗОР» у відповідності до законодавства РФ.
У подальшому, ОСОБА_4 будучи єдиним засновником ООО «ВЗОР», яке має на балансі нерухоме майно, що розташоване за адресою: Луганська область, місто Свєрдловськ, вулиця Енгельса, 24, та являючись єдиним розпорядником вказаного майна, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , з метою передачі нерухомого майна представникам держави-агресора, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 2023 року, перебуваючи на тимчасово-окупованій території Луганської області, уклав невстановлений договір оренди з «ПАО «Сбербанк россии» та ООО «УВЗ-Спецсервис», ИНН 6623125506, ОГРН: 1186658000264, на яке застосовані обмежувальні заходи (санкції) РНБО, у зв'язку з тим, що ООО «УВЗ-Спецсервис» здійснює фінансово-господарську діяльність з підприємствами, що відносяться до оборонно-промислового комплексу рф, а саме:
-АО «560 бронетанковый ремонтный завод», ИНН 2811005250, ОГРН 1092804000255;
-АО "РОСОБОРОНЭКСПОРТ" ИНН 7718852163, ОГРН 1117746521452;
-АО «61 бронетанковый ремонтный завод», ИНН 7819310752, ОГРН 1097847131678;
-АО "Омский завод транспортного машиностроения", ИНН 5505204171, ОГРН 1085543060734;
-АО «81 бронетанковый ремонтный завод», ИНН 2302060955, ОГРН 1092302000922;
на передачу в користування нерухомим майном розташованим за адресою: Луганська область, місто Свєрдловськ, вулиця Енгельса, 24.
Внаслідок зазначених вище протиправних дій, у період з 2023 року по теперішній час на потреби представників держави-агресора передано у користування нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується у тому числі військовими формуваннями та сприяє у здійсненні військової агресії проти України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміну меж території і державного кордону України.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництво державі-агресору, тобто вчинення за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до дванадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно матеріалів досудового розслідування та свідоцтва про зміну прізвища
№ НОМЕР_1 , на думку сторони обвинувачення цивільною дружиною ОСОБА_4 з якою останній проживає разом та має спільних дітей є - ОСОБА_6 .
За час перебування у цивільному шлюбі, ОСОБА_6 набула у власність рухоме майно, при цьому сукупний дохід якої за весь час не відповідає набутому, зокрема:
-автотранспортний засіб білого кольору, марки «Honda M-NV», VIN НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ;
-автотранспортний засіб білого кольору, марки «ZEEKR 001», VIN НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 .
Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного кодексу України «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя».
Документами, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати є відомості з державних реєстрів України.
Накладення арешту є необхідне з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, як додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за злочин, за ознаками вчинення якого повідомлено про підозру ОСОБА_4 .
Прокурор в судове засідання двічі не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомив, неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання на дотримання вимог КПК України, дійшов такого висновку.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000748 від 24.06.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до дванадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.200№ 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У ст. 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання про арешт майна, не містять доказів, що цивільною дружиною ОСОБА_4 є ОСОБА_6 .
Прокурор двічі викликався слідчим суддею у судове засідання, але не з'явився і не надав жодних доказів спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про не обґрунтованість клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а саме: автотранспортний засіб білого кольору, марки «Honda M-NV», VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .
Також слідчий суддя не вбачає підстав для задоволенню клопотання прокурора в частині накладення арешту на автотранспортний засіб білого кольору, марки «ZEEKR 001», VIN НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , оскільки цей транспортний засіб зареєстрований та належить на праві власності ОСОБА_7 , що підтверджується реєстраційною карткою транспортного засобу, наявною в матеріалах клопотання та належить їй на праві власності.
Беручи до уваги викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110000748 від 24.06.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1