Справа №760/19162/25 1-кс/760/9507/25
21.07.2025 суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , -
У провадженні слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 перебуває скарга ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, якій присвоєно єдиний унікальний номер справи №760/19162/25.
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявила самовідвід у цій справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 статті 75 КПК України, оскільки в подана скарга стосується суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 що на її думку може викликати сумніви у неупередженості її, як слідчого судді, при розгляді скарги ОСОБА_4 .
Особа, яка подала скаргу на бездіяльність начальника Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР та суддя, яка заявила самовідвід, у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду заяви.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подану заяву про самовідвід, приходжу до наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» («De. Belgium»), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo. Spain»), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
В ході судового розгляду заяви про самовідвід встановлено, що відповідно даних автоматизованої системи документообігу суду для розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, визначено слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .
Також встановлено, що в подані скарзі ОСОБА_4 зазначає про неправомірні, на її думку, дії суддів Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
За таких обставин, з метою недопущення існування у стороннього спостерігача сумнівів в об'єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 при розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР., суддя вважає, що наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 76, 80-82 КПК України, суддя, -
Заяву слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, якій присвоєно єдиний унікальний номер справи №760/19162/25.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1