СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4474/25
ун. № 759/16067/25
22 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні за №12025100080002385 від 18.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,-
У провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100080002385 від 18.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Прокурорами Святошинської окружної прокуратури м.Києва здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що група невстановлених осіб, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», згідно з яким в Україні заборонено гральний бізнес - діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера, що дає змогу учаснику, як отримати грошовий виграш, так і не отримати його залежно від випадковості, діючи умисно, з метою отримання прибутку, організували мережу гральних закладів з метою надання доступу до азартних ігор на території м. Києва.
Крім того, вказані невстановлені особи з метою отримання незаконного прибутку, здійснювали забезпечення грошовими коштами учасників групи з метою відкриття гральних закладів та розширення їх мережі, координували дії учасників організованої групи під час незаконної діяльності, усували перешкоди для забезпечення діяльності гральних закладів, погоджували отримання в оренду та суму орендної плати за нежитлові приміщення, підшукані для організації діяльності гральних закладів, організовували конспірацію гральних закладів, забезпечували обладнанням для повного функціонування гральних закладів (меблями, камерами відеоспостереження, службовими мобільними телефонами, тощо), координували та контролювали роботу по наданню гравцям послуг з проведення і надання доступу до азартних ігор, здійснювали контроль за прибутками та витратами закладу як особисто, так і через учасників злочинної організації, розподіляли отримані гральним закладом незаконні прибутки між іншими співучасниками, отримували щоденні звіти у формі повідомлень щодо прибутків, сум входу, виходу, різниці грошових коштів - прибутку, чим забезпечували умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор.
Отриманий прибуток від зайняття гральним бізнесом невстановлені особи розподіляють між собою, в залежності від ступеню участі, а решту витрачають на потреби функціонування та розвитку мережі гральних закладів.
Так, 18.07.2025 на спец-лінію «102» надійшло повідомлення з приводу здійснення незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор за адресою: місто Київ, вул. Академіка Єфремова, 3. Виїздом співробітників Святошинського УП ГУНП у м. Києві вказана інформація підтвердилась.
На момент прибуття працівників Святошинського УП ГУНП у м. Києві, за адресою проведення незаконної діяльності у сфері азартних ігор, а саме: місто Київ, вул. Академіка Єфремова, 3, доступ до таких приміщень не обмежувався.
Допитані 18.07.2025 в якості свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали показання про те, що у нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: вул. Київ, вул. Академіка Єфремова, 3 надається доступ до азартних ігор у незаконно організованому гральному закладі.
Так, 18.07.2025 у період часу 14:00 год. до 14:22 год. у відповідності до положень ч.3 ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: місто Київ, вул. Академіка Єфремова, 3, під час якого виявлено та вилучено: монітори у кількості - 23 шт; системні блоки у кількості - 11 шт.; клавіатури у кількості - 23 шт.; комп'ютерні мишки у кількості - 22 шт.; стільці у кількості - 22 шт.; столи у кількості - 21 шт.
Відповідно до постанови слідчого від 18.07.2025 вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання за відсутності прокурора.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Прокурор у клопотанні просить накласти арешт на приміщення за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 3, водночас зазначаючи, що вилучені речі в ході обшуку, проведеного 18.07.2025, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Разом з тим, відповідно до постанови слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 18.07.2025 приміщення за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 3 речовим доказом визнано не було.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Разом з тим, аналіз наданих в розпорядження слідчого судді матеріалів свідчить про те, що прокурором не доведено правових підстав для арешту вказаного вище майна, можливість використання його як доказу в кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Крім того, матеріали клопотання про арешт майна та додатки, які є у розпорядженні слідчої судді, не містять належного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно.
Також ані зі змісту клопотання про арешт майна, ані з інших матеріалів кримінального провадження, які долучені до клопотання, не вбачається, які саме ознаки вилученого майна вказують на його відповідність критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.
Враховуючи те, що прокурором не доведено правових підстав, а також не зазначено мету, як того вимагає ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту, та необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а тому законних підстав для накладення арешту у слідчого судді немає.
Таким чином, у задоволені клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні за №12025100080002385 від 18.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1