Справа № 758/10569/25
22 липня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,
ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 ) у якому просить:
1) усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язавши ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- особисті зустрічі з дитиною без присутності матері щовівторка та щочетверга із правом забирати зі школи або гуртка із обов'язком повернути дитину до місця постійного проживання до 21:00;
- кожні другі вихідні місяця з ночівлею за місцем проживання ОСОБА_1 з 10:00 суботи до 18:00 неділі;
- 45 календарних днів (підряд або роздільно) дитина проводить з батьком без присутності матері за місцем його проживання з можливістю виїзду за кордон, в інше місто;
- половину зимових канікул дитина проводить з батьком за місцем його проживання без присутності матері з можливістю виїзду за кордон, в інше місто;
- дитина проводить із батьком весняні або осінні канікули за домовленістю із матір'ю без її присутності з можливістю виїзду за кордон, в інше місто.
Порядок виконання способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в цій частині відстрочити на час дії воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном.
3) на час дії воєнного стану в Україні та проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цей період за кордоном зобов'язати мати дитини ОСОБА_2 організувати поїздку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до міста Львова Львівської області щонайменше двічі на рік під час канікул;
4) встановити, що ОСОБА_1 має право на необмежене спілкування з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто засобами телефонного зв'язку, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, з дотриманням розпорядку дня дитини.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Разом з тим, в другому абзаці ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Так, ч. 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані та реєстровані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Тобто лист з описом вкладення підтверджує вміст вкладення до поштового відправлення, тоді як квитанція або касовий чек є фінансовим документом, який підтверджує лише оплату, а не вміст вкладення (див. ухвалу Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 160/23936/23).
Формулювання ч. 7 ст. 43 ЦПК України не передбачає множинного тлумачення цієї норми процесуального права, вимагає підтвердження саме вмісту вкладення, а не оплати.
Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є, зокрема, надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Натомість, позовна заява, а також долучені до неї документи подані позивачем до суду за допомогою системи «Електронний суд» будь-яких доказів надсилання відповідних документів відповідачу, - не містять. Не вбачається наявності такого доказу і з переліку додатків, визначених у позові.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_3 .
При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є громадянкою України, проте тимчасово проживає на території Федеративної Республіки Німеччина.
Вирішуючи питання щодо форми і змісту позовної заяви за участю іноземного елементу, суди України повинні керуватися як нормами ЦПК України, так і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів.
Визначення поняття «іноземний елемент» наведено у п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право». Іноземний елемент ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
- об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Розглядаючи справи за участю іноземного елемента, судам слід з'ясовувати наявність чинного між державами договору та за його наявності порядку регулювання спірних правовідносин, що виникли.
Статтею 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачені загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.
Згідно із п. 12 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, яка набрала чинності для України 14.04.1995 року, (далі Конвенція), якщо в частинах II-V цього розділу не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони, а позови до юридичних осіб подаються в суди Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган управління юридичної особи, його представництво або філія.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Конвенції правовідносини батьків і дітей визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої постійно проживають діти.
Розділом ХІ ЦПК України визначено порядок провадження у справах за участю іноземних осіб.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема підсудності судам України справ з іноземним елементом.
Відповідно до ст. 498 ЦПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, відповідачем у даній справі є громадянка України ОСОБА_2 , яка тимчасово проживає на території Федеративної Республіки Німеччина, проте позивачем взагалі не вказується адреса її мешкання.
Відповідно до ст. 6 Конвенції Договірні Сторони надають один одному правову допомогу, у тому числі, шляхом вручення документів.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Конвенції доручення про вручення документів повинні бути також зазначена точна адреса одержувача і найменування документа, що вручається. Таким чином, без зазначення у позовній заяві місця проживання відповідача, доручення про вручення документів не може бути виконане.
У разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою, використовується Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року № 1092/5/54 (далі Інструкція).
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ вказаної Інструкції, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Згідно з п. 2.3 розділу ІІ Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Також слід зазначити, що положеннями ст. 79 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.
Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26.05.1988 року, номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства, 16.12.1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
Відтак суд, у разі відкриття провадження у справі, зобов'язаний повідомити про подачу позову, час і місце судового засідання всіх учасників процесу, в тому числі й нерезидента.
Позивачем подано до суду позовну заяву, її копію та додатки до позову, які не відповідають вищевказаним нормам законодавства.
На підставі зазначеного, оскільки відповідач ОСОБА_2 є громадянкою України, проте тимчасово проживає на території Федеративної Республіки Німеччина, позивачу слід надати в двох примірниках належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на німецьку мову, для вручення їх відповідачу та вказати точну адресу її проживання на території Федеративної Республіки Німеччина.
Крім того, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 1.2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір з розрахунку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що становить 968,96 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач висунув у сукупності чотири позовні вимоги:
- щодо зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини;
- встановити наступний порядок особистих зустрічей з дитиною;
- щодо зобов'язання організувати поїздку дитини до міста Львова Львівської області щонайменше двічі на рік під час канікул;
4) встановити, що позивач має право на необмежене спілкування з дитиною, особисто засобами телефонного зв'язку, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, з дотриманням розпорядку дня дитини.
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 3 875,84 грн, а підтвердження такої сплати надати суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк тривалістю десять днів, починаючи з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів для усунення недоліків, починаючи з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.
Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяО. І. Якимець