Справа № 752/17832/25
Провадження по справі № 1-кс/752/6251/25
іменем України
"23" липня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у не розгляді клопотання поданого в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 22025140000000166,-
встановив:
22 липня 2025 року через систему «Електронний суд» до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у не розгляді клопотання поданого в порядку ст. 220 КПК України досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025140000000166.
В обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначив, що слідчим відділом УСБУ у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 03.06.2025 внесено відомості до ЄРДР за № 22025140000000166 за його заявою про вчинення кримінального правопорушення.
18.07.2025 на електронну пошту Голосіївської окружної прокуратури міста Києва подав клопотання про вчинення процесуальних дій у порядку ст. 220 КПК України. Між тим, у визначений ст. 220 КПК України строк, прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва не повідомив його про результати розгляду клопотання. Вважає таку бездіяльність прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва протиправною.
Ознайомившись зі змістом скарги та доданими до неї матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 7, 24 КПК забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності є загальною засадою кримінального провадження, яка ґрунтується на ст. 55 Конституції України.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентований главою 26 КПК України, зокрема відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які полягають у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений КПК України строк.
Частиною 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Пунктом 18 ч.1 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 КПК України.
Згідно ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Чинними положеннями КПК України не передбачено прямого визначення територіальної підсудності під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування, разом з тим, частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Положення КПК України, визначають, що клопотання під час досудового розслідування подаються як до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132, 184, 192, 234, 247 КПК України), так і до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування (ст. 199, 201, 244, 290).
З даних скарги вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025140000000166, у межах якої звертається із скаргою ОСОБА_2 , здійснюється слідчим відділом УСБУ у Львівській області. Даний орган досудового розслідування знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду м. Києва.
Так, зі змісту скарги та доданих до неї документів встановлено, що ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва. Між тим, у клопотанні не вказано про те, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №22025140000000166 здійснюється прокурорами Голосіївської окружною прокуратур м. Києва.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що скарга ОСОБА_2 підлягає розгляду слідчими суддями Голосіївського районного суду м. Києва.
Пунктом 2 частини 2 статті 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо не підлягає розгляду у цьому суді.
За таких обставин скарга підлягає поверненню ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 7, 24, 26, 303, п.2 ч.2 ст. 304 КПК, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у не розгляді клопотання поданого в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 22025140000000166 повернути особі, яка її подала, разом з усіма додатками.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1