Справа № 565/1336/25
Провадження № 2/565/493/25
23 липня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Зейкана І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному прловадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Вараш в особі Вараської міської ради Рівненської області про визнання права власності на майно у порядку спадкування,-
03 червня 2025 року до Вараського міського суду Рівненської області надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади м.Вараш в особі Вараської міської ради Рівненської області про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємцем за законом після смерті дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.09.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори Ріцькою Г.І. за реєстровим №VI-1095 та визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.09.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори Ріцькою Г.І. за реєстровим №VI-1095.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27.05.1983 року було зареєстровано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 55 років померла ОСОБА_3 . Спадкоємцями по закону, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 є чоловік ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , оскільки були зареєстровані разом з ОСОБА_3 на день її смерті.
До обсягу спадкового майна покійної ОСОБА_3 належить невиділена частка у праві власності на квартиру, що набута подружжям під час шлюбу. Зокрема до обсягу її спадкового майна належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 . Дана квартира набута в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.09.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори Рівненської області Ріцькою Г. І. за реєстровим номером № VІ-1095.Водночас титульним власником квартири АДРЕСА_2 є чоловік, Крот В.С. Однак оскільки вказане нерухоме майно набуто подружжям під час шлюбу, тому належить для них на праві спільної сумісної власності, хоч записано на ім'я одного з подружжя. На даний час виникло питання щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 на її невиділену частку в указаній квартирі АДРЕСА_2 . Спадкоємці звернулись до нотаріуса за місцем знаходження майна та смерті ОСОБА_3 .
Після вивчення поданих документів щодо видачі для спадкоємців свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку покійної (по 1/4 на кожного) в указаному майні, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з видачі відповідних свідоцтв по причині неможливості встановлення з поданих документів конкретного складу спадкового майна, оскільки таке нерухоме майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а частка покійної не визначена. При цьому нотаріус повідомила, що таке питання має вирішуватись в судовому порядку. На підставі викладеного, наразі заявники не можуть отримати свідоцтва про право на спадщину на частку покійної в належній квартирі АДРЕСА_2 оскільки така частка за її життя не була визначена.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, до суду подали заяви, в якій просять провести судове засідання за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Територіальна громада міста Вараш в особі Вараської міської ради Рівненської області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, подала заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника Вараської міської ради Рівненської області, за наявними матеріалами у справі, проти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечень не має.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 27 травня 1983 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 27 травня 1983 року уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 27 травня 1983 року зроблено запис за №542. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_5 , дружині ОСОБА_5 .
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 06 вересня 1995 року державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори Ріцькою Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за №УІ-І095, копія якого знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_6 , діюча від свого імені та імені своєї неповнолітньої дочки - ОСОБА_7 продали для ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано 06 вересня 1995 року за ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №396871948 від 27.09.2024.
Довідкою №2027 від 13.05.2025 р. виданої Департаментом соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована ОСОБА_3 .
Згідно із свідоцтвом про народження позивачки ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 вбачається, що батьками позивачки вказані, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 .
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 вбачається, що позивачка уклала шлюб з ОСОБА_8 та після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_9 .
Відповідно до положень статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Як вбачається з частини першої статті 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 20 травня 2021 року Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Львів).
З урахуванням наведеного, позивач оформити належним чином спадщину після смерті дружини та матері ОСОБА_3 не має можливості, оскільки під час набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність подружжя квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , не було визначено розмір часток кожного із співвласників.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 Цивільного процесуального України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Із змісту позовної заяви вбачається, що відсутність визначення частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру позбавляє можливості позивачу отримати свідоцтва про право на спадщину за законом у позасудовому порядку.
Таким чином, позивач звернувся до суду із метою захисту свого спадкового права.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як вбачається з приписів статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини першої статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. За змістом частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до положень статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із частинами першою, другою статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Як вбачається із частини першої статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Виходячи з наведених норм матеріального права, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належала на праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06 вересня 1995 року державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори Ріцькою Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за №УІ-І095.
За відсутності домовленостей та шлюбного договору між співвласниками щодо розміру частки кожного з них у спільному майні подружжя законом презюмується рівність часток дружини та чоловіка у праві спільної сумісної власності подружжя.
У зв'язку з цим, правильним є застосування принципу рівності часток співвласників при визначенні часток у спільній сумісній власності подружжя, які не визначені за домовленістю співвласників або законом.
Таким чином, частка співвласника нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , становить одну другу її частки, тобто 1/2 частки квартири в цілому.
За змістом частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 570/997/19, для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Згідно з копією довідки нотаріуса про коло спадкоємців від 06.05.2025, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями спадщини, яка відкрилась у зв'язку із смертю ОСОБА_3 .
Враховуючи, що позивачі ОСОБА_10 та ОСОБА_2 є чоловіком та дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , і єдиними спадкоємцями першої черги за законом, прийняли у встановленому законом порядку спадщину, нотаріус не може видати позивачам свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що невизначена частка спадкодавця ОСОБА_3 в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 , то необхідно визнати право власності за кожним позивачем на 1/4 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , що залишилася як спадок після смерті дружини та матері ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/4 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/4 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: № НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: № НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Територіальна громада міста Вараш в особі Вараської міської ради Рівненської області, код ЄДРПОУ 35056612, місцезнаходження: Рівненська область, Вараський район, м. Вараш, м-н Незалежності, 1.
Суддя І.Ю.Зейкан