Рішення від 23.07.2025 по справі 548/1369/25

Справа № 548/1369/25

Провадження № 2-а/548/34/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 року м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1054 від 09.05.2025

ВСТАНОВИВ:

19.06.2025 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1054 від 09.05.2025.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 06.05.2025 року він ОСОБА_1 (далі - Позивач) самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання документів на оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, при уточненні облікових даних за ЄДРВП та «Оберіг“ було встановлено, що 21 березня 2025 року засобами поштового зв'язку була направлена повістка про прибуття Позивача на 29 березня 2025 року для проходження медичного огляду.

Позивач, з Постановою № 1054 від 09.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП категорично не згідний, вважає її незаконною.

Позивач категорично заперечує щодо вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не отримував жодної повістки про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлення про надходження листів на Укрпошту також не надходили.

Позивач дані уточнив вчасно, що підтверджується витягом з Резерв +, у адміністративному розшуку не перебуває. Оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“, оскільки є студентом денної форми навчання і здобуває послідовну освіту.

Доказів, які достовірно фіксували факт отримання позивачем повістки відповідача або доведення до позивача інформації про необхідність забрати повістку з поштового відділення відповідачем не надано на вимогу позивача під час отримання копії Постанови. Таким чином позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням встановленої законодавством і гарантованої Конституцією України процедури притягнення до відповідальності.

Під час розмови з працівниками ТЦК та СП повідомив, що жодної повістки не отримував, ні на роботі ні вдома. Пояснив, що кореспонденцію у вигляді газет та рахунків на комунальні послуги завжди отримує, але повістки точно не було. Повідомлення з Укрпошти про наявність листів чи повісток також не надходило. Протокол не складали, копії не вручали. Сказали, що прийде штраф, який необхідно сплатити, надали реквізити для сплати штрафу.

І лише 18.06.2025 року Позивач дізнався про Постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо нього про що мається відмітка на зворотньому боці вищезазначеної постанови.

Крім цього відповідач порушив порядок накладення адміністративного стягнення, оскільки протокол ніхто не складав, про розгляд справи не повідомляли, а тому був позбавлений можливості надати свої пояснення, що мають важливе значення для розгляду справи.

Жодних доказів про направлення повістки Позивачу на 29.03.2025 відповідач не надав позивачу, будь-яких відеозаписів вручення повістки або ознайомлення з її змістом у відповідача немає та на вимогу позивача надані не були.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 20.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до таких висновків.

Згідно з вимогами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.05.2025 року він ОСОБА_1 (далі - Позивач) самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання документів на оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, при уточненні облікових даних за ЄДРВП та «Оберіг“ було встановлено, що 21 березня 2025 року засобами поштового зв'язку була направлена повістка про прибуття Позивача на 29 березня 2025 року для проходження медичного огляду.

Позивач, з Постановою № 1054 від 09.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП категорично не згідний, вважає її незаконною.

Позивач категорично заперечує щодо вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не отримував жодної повістки про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлення про надходження листів на Укрпошту також не надходили.

Позивач дані уточнив вчасно, що підтверджується витягом з Резерв +, у адміністративному розшуку не перебуває. Оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“, оскільки є студентом денної форми навчання і здобуває послідовну освіту.

Доказів, які достовірно фіксували факт отримання позивачем повістки відповідача або доведення до позивача інформації про необхідність забрати повістку з поштового відділення відповідачем не надано на вимогу позивача під час отримання копії Постанови. Таким чином позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням встановленої законодавством і гарантованої Конституцією України процедури притягнення до відповідальності.

Під час розмови з працівниками ТЦК та СП повідомив, що жодної повістки не отримував, ні на роботі ні вдома. Пояснив, що кореспонденцію у вигляді газет та рахунків на комунальні послуги завжди отримує, але повістки точно не було. Повідомлення з Укрпошти про наявність листів чи повісток також не надходило. Протокол не складали, копії не вручали. Сказали, що прийде штраф, який необхідно сплатити, надали реквізити для сплати штрафу.

І лише 18.06.2025 року Позивач дізнався про Постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо нього про що мається відмітка на зворотньому боці вищезазначеної постанови.

Крім цього відповідач порушив порядок накладення адміністративного стягнення, оскільки протокол ніхто не складав, про розгляд справи не повідомляли, а тому був позбавлений можливості надати свої пояснення, що мають важливе значення для розгляду справи.

Жодних доказів про направлення повістки Позивачу на 29.03.2025 відповідач не надав позивачу, будь-яких відеозаписів вручення повістки або ознайомлення з її змістом у відповідача немає та на вимогу позивача надані не були.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (даліПорядок №560).

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктом 40 Порядку № 560 передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фотота відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Згідно з пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повісткиособистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до ст. 280 КупАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КупАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КупАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КупАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три днідо дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд, що в силу приписів частини 1 статті 268 КупАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний суд, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на зазначене, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє обґрунтування, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , юридична адреса : АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1054 від 09.05.2025- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1054 від 09.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , юридична адреса : АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605.60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено та підписано 23.07.2025 року.

Суддя: О.В. Коновод

Попередній документ
129035353
Наступний документ
129035355
Інформація про рішення:
№ рішення: 129035354
№ справи: 548/1369/25
Дата рішення: 23.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хорольський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.07.2025)
Дата надходження: 19.06.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОНОВОД ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
КОНОВОД ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ