єдиний унікальний номер справи 546/262/25
номер провадження 2/546/287/25
23 липня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лещенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 15.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5482284. 29.01.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29012024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 37625,37 грн, з яких: 8332,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28293,37 грн- сума заборгованості за відсотками, 1000,00 грн. - заборгованість за комісією. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 29.01.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №5482284. Посилаючись на викладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 5482284 у розмірі 37625,37 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 02.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові просив розгляд справи провести без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив. Не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.07.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5482284.
29.01.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29012024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МІЛОАН» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «МІЛОАН» відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту, плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
З відомостей Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 грошова вимоги до відповідача складає загальну суму 37625,37 грн., з яких: 8332,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28293,37 грн - сума заборгованості за відсотками, 1000,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Матеріали справи не містять докази оплати позивачем грошової суми ТОВ «МІОЛАН» за договором факторингу №29012024 від 29.01.2024.
З матеріалів справи вбачається, що договір фінансового кредиту № 5482284 від 15.07.2023 укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19, від 23.03.2020 р. у справі №404/502/18, від 07.10.2020 р. №127/33824/19.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи наведене, судом встановлено укладання між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 5482284 від 15.07.2023.
Разом з тим, матеріали справи містять копії таких документів: договір факторингу № 29012024 від 29.01.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», який не містить усіх сторінок, а саме третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого, восьмого та частину дев'ятого розділу. Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 19.09.2024 містить незаповнений пункт 2.
Згідно частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У частині другій статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно положень абзаців шостого, тридцятого пункту 2 розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 року за № 736/27181 (надалі - Правила), витяг - засвідчена копія частини тексту службового документа, яким (службовим документом) є офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити.
У пункті 12 глави 10 розділу ІІ Правил закріплено, що витяг зі службового документа виготовляється, якщо немає необхідності виготовляти копію. Витяг оформлюється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з наказу», «витяг з протоколу»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства.
Копії окремих аркушів із договору факторингу № 19042024 не оформлено у формі витягів та такі не є копіями документів, тому не виступають доказами, одержаними у порядку, встановленому законом.
Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5482284 від 15.07.2023, оскільки позивач посилається на договір факторингу, який укладений з Первісним кредитором та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 19.01.2024, тоді як відсутні допустимі докази, факт укладення відповідного договору не доведено.
Суд зазначає, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог позивача, понесені стороною позивача судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 10,12, 10, 76, 81, 259, 263-265, 268, 280-285 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014;
Представник позивач - Мельник Ірина Сергіївна, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 23.07.2025.
Суддя І.В. Лівер