13 вересня 2006 р.
№ 05-01/184/6-12а/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Полякова Б.М.
суддів:
Катеринчук Л.Й.
Продаєвич Л.В.
розглянувши касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства «Криворіжаглобуд»
на ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2006
у справі
господарського суду
№ 05-01/184/6-12а/10
Кіровоградської області
за заявою
Державної податкової інспекції у Криворізькому районі Дніпропетровської області
До
Дирекції будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд
про
визнання банкрутом
в судовому засіданні взяли участь представники :
від ЗАТ «Криворіжаглобуд»
Золотих Н.Ф. (дов. №02/06юр від 16.05.2006)
Зубко І.М. (дов. № 149юр від 31.05.2006)
від ЗАТ «Трест «Донбастрансбуд»
Золотих Н.Ф. (дов. №187/01 від 11.09.2006)
Зубко І.М. (дов. від 18.01.2005)
від ініціюючого кредитора
Романюк С.О. (дов. №1/9/10 від 10.01.2006)
від боржника
Бегарук О.П. (дов. №02-18/1494 від 12.09.2006)
У провадженні господарського суду Кіровоградської області знаходиться справа №05-01/184/6-12а/10, яка була порушена за заявою Державної податкової інспекції у Криворізькому районі Дніпропетровської області до Дирекції будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (далі: “Боржник») про визнання банкрутом.
Ухвалою суду 29.09.2004(т.6 а.с.88-91) затверджено мирову угоду в процедурі банкрутства між Боржником та його комітетом кредиторів.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 05.05.2006 відмовлено у задоволенні заяви комітету кредиторів про визнання недійсною мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство Дирекції будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ЗАТ «Криворіжаглобуд»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати зазначену вище ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 у прийнятті зазначеної апеляційної скарги відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ЗАТ «Криворіжаглобуд»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, та направити справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а зокрема, ст.129 Конституції України, ст. 106 ГПК України.
Перевіривши на підставі встановлених апеляційним судом обставин справи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до ст. ст. 55, 129 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Конституційне право на судовий захист передбачає, як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні. Конституційне право на судовий захист передбачає також конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя .
За приписами ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»( далі: “Законом»). При цьому норми Закону, як норми спеціального права превалюють при їх застосуванні над нормами ГПК України, як нормами загального права.
Відповідно до п.1 ст. 35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником та кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
За приписами ст. 37 Закону мирова угода укладається в письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.
Згідно п.1, п.2, ст.39 Закону за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Отже, чинним законодавством про банкрутство передбачено особливу процедуру визнання недійсною угоди, або відмови у визнанні недійсною угоди укладеної між боржником та комітетом кредиторів в ході банкрутського провадження. Спеціальним законодавством прямо передбачено можливість оскарження ухвали суду про визнання недійсною мирової угоди.
Ухвали суду про визнання недійсною мирової угоди або про відмову у визнанні є за своєю правовою природою судовими актами прийнятими аналогічно до актів про перегляд за нововиявленими обставинами, які оскаржуються в порядку, визначеному частиною 7 статті 114 ГПК України.
Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про можливість оскарження ухвал суду про відмову у визнанні недійсною мирової угоди, укладеної за результатами процедури банкрутства, як таких що суттєво впливають на права та обов'язки учасників провадження та введення тих чи інших процедур банкрутства.
Як встановлено апеляційною інстанцією, ухвалою господарського суду Кіровоградської області 05.05.2006 (т.12 а.с.20) відмовлено у задоволенні заяви комітету кредиторів боржника про визнання недійсною мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство Дирекції будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (т.6 а.с.88).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 30.05.2006 кредитору Закритому акціонерному товариству «Криворіжаглобуд»(т. 12, а.с.32) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 05.05.2006.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про незаконність такої відмови у прийнятті апеляційної скарги, скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для здійснення апеляційного розгляду. В решті вимоги касатора є необґрунтованими як такі, що виходять за межу повноважень касаційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України -
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Криворіжаглобуд» задовольнити частково.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 30.05.2006 скасувати.
3. Справу №05-01/184/6-12а/10 направити для здійснення апеляційного розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Л. Продаєвич