Справа № 587/3381/25
про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2025 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянув матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку набувальної давності
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Вакула В.М., звернувся до суду із вказаною позовною заявою, але суд приходить до висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
В позовній заяві представник позивача просить визнати за позивачем право власності на 1/3 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.
Так відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем зазначено ціну позову без обґрунтування.
Враховуючи, що предметом даного спору є вимоги щодо визнання права власності на житловий будинок, ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартістю майна у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до вказаного Закону на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
В порушення вказаних вимог закону в доданих до позовної заяви матеріалах відсутній документ про грошову оцінку нерухомого майна станом на дату подання позовної заяви, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення ціни позову.
Суд не наділений правом самостійно визначати ціну позову, оскільки тягар доказування вартості майна несе позивач.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 372/1080/19, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю цього майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо.
При цьому, суд зауважує, що згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Разом із тим, ця норма встановлює право попереднього визначення судом саме розміру судового збору, а не правил щодо підсудності спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для надання довідки про оцінку майна.
Роз'яснити, що в іншому разі заява буде вважатися неподаною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, запропонувавши позивачу в десятиденний строк з дня вручення ухвали усунути недоліки, про що повідомити і пояснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Гончаренко