Справа № 159/4942/25
Провадження № 1-кс/159/1541/25
про арешт майна
22 липня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030550000930 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030550000930 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явилися, просять клопотання розглядати у їх відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 17.07.2025 близько 17:40 год військовослужбовець ОСОБА_5 , перебуваючи у підвальному приміщенні буд № 5 що, по вул. Героїв України у м. Ковель, переслідуючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, діючи відкрито, протиправно, в умовах воєнного стану, що діє на підставі Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого неодноразово, безперервно продовжено по даний час, з корисливих мотивів, застосувавши фізичне насильство, до потерпілого, наніс удар в область голови, ОСОБА_6 , внаслідок якого він впав. Після цього, ОСОБА_5 , вхопив сумку належну потерпілому, яка внаслідок падіння опинилась на землі, та побіг із зазначеною сумкою в напрямку вул. Володимирської що у м. Ковелі. Тим самим, ОСОБА_5 , застосувавши до ОСОБА_6 насильство, відкрито викрав належну потерпілому сумку чорного кольору зі шкірозамінника, всередині якої містились наступні речі: грошові кошти в сумі 3000 гривень (різними купюрами), мобільний телефон марки «Samsung», реєстраційний талон на транспортний засіб, посвідчення водія на ім'я потерпілого, пенсійне посвідчення на ім'я потерпілого, паспорт гр. України на ім'я потерпілого, ключі від автомобіля та квартири. Внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 була завдана майнова шкода на загальну суму 5000 гривень.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025030550000930 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
17.07.2025 в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 було вилучено кепку зеленого кольору, футболку зеленого кольору, шорти темного кольору з камуфляжними візерунками, гумові капці, мобільний телефон марки «Samsung» синього кольору в чохлі чорного кольору, грошові кошти а саме: 131 долар, 70 євро, 20 злотих, 4320 гривень.
Постановою слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області від 17.07.2025 вилучені речі визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Доводячи підстави поданого клопотання слідчий вказував про те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені речі є речовими доказами, а неприйняття рішення про арешт майна безумовно тягне його повернення з можливістю втрати доказового значення.
Додатками клопотання підтверджується, що вилучені речі є речовими доказами, отже мають значення для забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для його володільця, виходячи і з розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на вказане майно завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно має значення для забезпечення кримінального провадження, що відповідно до частини 2 ст. 170 є правовими підставами для накладення на нього арешту, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що тимчасове обмеження власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт, є обґрунтованим і такий ступінь втручання у його права та свободи, виправдовуюся потребами досудового розслідування, а тому клопотання суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на: кепку зеленого кольору; футболку зеленого кольору; шорти темного кольору з камуфляжними візерунками; гумові капці; грошові кошти, а саме: 131 долар, 70 євро, 20 злотих, 4320 гривень; мобільний телефон марки «Samsung» синього кольору в чохлі чорного кольору.
Заборонити відчужувати, розпоряджатися, користуватися арештованим майном окрім сторони кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1