Справа № 587/2537/25
23 липня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170040004601 від 13.03.2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Дане кримінальне провадження надійшло із обвинувальним актом із Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону.
В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про направлення обвинувального акту до Сумського апеляційного суду для вирішення питання підсудності. Крім того, подав письмове клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначенням застави. Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом обрання застосування більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 з приводу продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та направлення обвинувального акту для вирішення підсудності покладався на розсуду суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків наведених у ч. І ст. 177 КПК України). Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111-112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 від 10 лютого 2011 року).
Так, відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як встановлено під час судового провадження, обвинуваченому на досудовому розслідуванні був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд дійшла висновку, що на даний час не зменшились і продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, і у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому від тяжкості покарання обвинувачений зможе ухилитись від суду та впливати на свідків, так як судовий розгляд справи ще не розпочався.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою виконання процесуальних обов'язків, суд вважає, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою слід продовжити на шістдесят днів.
Крім того, під час підготовчого провадження відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України підлягають вирішенню і питання, серед інших, і направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.
Вказане питання є першочерговим, переважно перед іншими питаннями та клопотаннями, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні, оскільки вирішення інших питань має здійснюватися виключно належним судом, а порушення правил підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду апеляційної для визначення підсудності у випадку встановлення підстав зміни територіальної підсудності
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.
Підсудність - є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають статтею 7 Загальної декларації прав людини та частиною 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом, а відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 з 23.10.2024 року не з'явився до місця служби - пункт тимчасової дислокації підрозділу в/ч НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 , про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 12-00 год 01.05.2025 року, а саме прибув до органу досудового розслідування - Четвертого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 98 А
У вказаному кримінальному провадженні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Зазначене кримінальне правопорушення є триваючим, яке починається актом вчинення протиправного діяння, за яким триває протиправний стан безперервного його здійснення протягом певного проміжку часу та його склад вважається закінченим з моменту припинення або переривання злочинного стану особи.
Отже, за матеріалами кримінального провадження припинення ОСОБА_4 інкримінованого йому діяння відбулося в органі досудового розслідування - Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 98 А, куди він з'явився о 12-00 год. 01.05.2025 року. Зазначена позиція суду щодо визначення територіальної підсудності кримінального провадження за ч.5 ст. 407 КК України відносно ОСОБА_4 повністю узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, котрі стосуються визначення територіальної підсудності кримінальних проваджень за ч. 5 ст. 407 КК України, викладеними в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2025 (справа № 584/73/25, провадження №51-1548 впс25), ухвалі Верховного Суду від 22.04.2025 (справа №189/825/25, провадження № 51-1442впс25).
Отже, матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що злочин було вчинено у м. Суми, на територію якого не поширюється юрисдикція Сумського районного суду Сумської області, а тому ця справа не підсудна Сумському районному суду Сумської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 315, 316 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 20 вересня 2025 року включно.
Внести подання до Сумського апеляційного суду про передачу обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170040004601 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, для вирішення питання про територіальну підсудність зазначеного провадження.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом п'яти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1