Справа № 156/327/25
Провадження № 2/156/193/25
Рядок статзвіту № 9
17 липня 2025 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
з секретарем судового засідання Степанець Т.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 у сел. Іваничі Волинської області цивільну справу (в порядку загального позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 , представниця позивачки - адвокат Білецька Інна Миколаївна, до Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області, яка діє від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат - Білецька І.М., звернулася 24.03.2025 з позовом до Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області, яка діє від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом
Представниця позивачки зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з даними проєкту забудови земельної ділянки індивідуальним житловим будинком вбачається, що будинковолодіння АДРЕСА_1 , належало рідній сестрі позивачки - ОСОБА_2 . На замовлення ОСОБА_2 у 1985 році на підставі рішення виконкому Іваничівської селищної ради народних депутатів №7 від 17.01.1985 їй було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 . Актом про винос в натуру меж земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку в містах, селищах міського типу і селах від 10.04.1985, що був складений на підставі рішення виконкому Іваничівської селищної ради народних депутатів №7 від 17.01.1985, ОСОБА_2 було винесено в натуру межі земельної ділянки для будівнитцва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки 0,10 га. Право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку власником ОСОБА_2 в установленому законом порядку зареєстровано не було. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, останнім зарєестрованим місцем цієї особи була адреса: буд. АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіту не склала, після її смерті спадщина відкрилась за законом. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки померлої, що належали їй на момент смерті, в тому числі і спірний об'єкт. Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом після смерті спадкодавця, які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, або ж які б прийняли спадщину фактично, відсутні. Пережилого подружжя не було. Оскільки, правовстановлюючий документ на спірний об'єкт нерухомого майна не видавався, нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Цей факт підтверджується постановою державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області Кононенко Л.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.01.2025 №28/02-31. З огляду на це, ОСОБА_1 вважає за необхідне звернутись до суду за захистом свого майнового права та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_3 для участі в судовому засіданні не прибули, представниця позивачки надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задовільнити.
Відповідача - Іваничівську селищну раду Володимирського району Волинської області, було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи судом. Відповідачем не направлено до суду уповноваженого представника для участі в судових засіданнях, надано 06.05.2025 клопотання щодо здійснення розгляду справи без участі такого представника. Представниця позивача визнала позов ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 27.03.2025 прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 до Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом, визначено необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.05.2025 підготовче провадження в справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.06.2025 на 10 год. 30 хв., з витребуванням додаткових доказів з Державного архіву Волинської області.
Згідно зі ст.4 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 26.07.1961 Іваничівською селищною радою Нововолинського району, батьками позивачки ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.10)
Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 20.09.1980 Іваничівським райвідділом ЗАГС Волинської області Української РСР, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали шлюб 20.09.1980. Після укладення шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.11)
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 28.05.1953 Іваничівським районним ЗАГСом, батьками позивачки ОСОБА_10 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.12)
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 29.07.2024 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в сел. Іваничі, Володимирського району Волинської області (а.с.14)
Згідно з довідкою з реєстру територіальної громади про місце реєстрації особи за період з 01.01.2024 по 29.07.2024 ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.15)
Згідно з проєктом забудови земельної ділянки індивідуальним жилим будинком забудовником даної ділянки є ОСОБА_2 (а.с.17-20)
Згідно з висновку про вартість майна варість житлового будинку площею 77,3 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 116000,00 грн. (а.с.21)
Згідно з техічним паспортом №ТІ01:6978-4637-9590-6018 спірний обєкт нерухомості є житловим будинком садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , замовником технічної документації є ОСОБА_1 (а.с.24-30)
Згідно з постановою державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області Кононенко Л.С. від 27.01.2025 №28/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.31)
Згідно зі спадковою справою №271/2024 спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її сестра ОСОБА_1 , інші особи, котрі би прийняли спадщину, відсутні. (а.с. 41-53)
Згідно з відповіддю наданою Волинським архівом Волинської області, рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради народних депутатів Іваничівського району від 17.01.1985 №7 ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 .
Вирішуючи заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу (ЦК) України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ст. 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності визнано непорушним.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Нормами ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Як зазначено в ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). В свою чергу, за змістом ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Предметом судового розгляду в цивільній справі є констатація наявного речового права позивача на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 . Право власності на вказане домоволодіння на теперішній час не є зареєстрованим за жодною особою.
Згідно із листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року№24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,Тимчасове положення про порядок реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У пункті 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, (в ред. наказу Міністрества міжрегіонального розвитку, будівництва та житлово-комінального господарства від 09.08.2012 №404) міститься перелік об'єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва.
Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 ( редакції документа станом на 29.05.2020), документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, що пов'язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
Крім того, згідно з п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Наведене, з урахуванням зазначених вище норм ЦК України, а також позицій Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дає обґрунтовані підстави вважати, що позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Враховуючи зазначені норми ЦК України, роз'яснення постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 та листа ВССУ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту порушеного права, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ в нотаріальному порядку, право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача. При цьому, в розглядуваному випадку, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у нього правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
На теперішній час позивачка звернувся державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області Кононенко Л.С. з метою отримання свідоцтва про прийняття спадщини, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за вказаною адресою, а тому суд приходить до висновку, що право власності на нього переходить до позивачки ОСОБА_1 як до спадкоємниці за законом і саме за позивачкою необхідно визнати право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, адже матеріалами справи підтвержено, що позивачка набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями шляхом спадкування за законом.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч. 3 ст. 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 392, 1233, 1235, 1268 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у сел. Іваничі колишнього Іваничівського району Волинської області, Українська РСР; померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у сел. Іваничі Володимирського району Волинської області, Україна) право власності на житловий будинок (з надвірними господарсько - побутовими будівлями і спорудами), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після спливу визначеного законом строку для подання апеляційних скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано будь-ким з учасників справи.
У разі подання апеляційної скарги будь-ким з учасників справи рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст цього рішення суду виготовлений 23.07.2025.
Учасники справи:
1)позивачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 );
2)представниця позивачки - адвокат Білецька Інна Миколаївна (адреса місця здійснення адвокатської діяльності: вул. Незалежності, буд. 14-Б, сел. Іваничі, Володимирський район, Волинська область, Україна, поштовий індекс 45300; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 );
3)відповідач - Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 13, сел. Іваничі, Володимирський район, Волинська область, Україна, поштовий індекс 45300; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04335186).
Головуючий у справі суддя А.Є. Бєлоусов