Справа № 579/1545/25
1-кп/579/190/25
23 липня 2025 року м Кролевець
Кролевецький районний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025205460000081 від 04.07.2025 року, щодо обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мутин Кролевецького району Сумської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда 3 гр. за загальним захворюванням, військовозобов'язаного, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,
10.04.2025 близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 , проходячи повз домогосподарство АДРЕСА_2 , сформував умисел на проникнення до домоволодіння, розташованого за адресою: будинок АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_3 та яке огороджене парканом.
Відразу після цього ОСОБА_2 , переконавшись в тому, що власника домогосподарства немає вдома, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, з метою відшукання та викрадення майна, близько 12 год. 30 хв. 10.04.2025, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає та що він лишається непоміченим, діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел направлений на порушення конституційного права на недоторканість житла та іншого володіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканність житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через вхідну хвіртку домогосподарства, зайшов на подвір'я домоволодіння, відчинив залізний засув дверей веранди будинку та зайшов до середини, тим самим незаконно проник до житла, всупереч волі його власника.
Таким чином своїми умисними діями, які виразилися в незаконному проникненні до іншого володіння особи, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 162 КК України.
Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подана відповідна заява обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, надав згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений та захисник не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, - незаконному проникненні до іншого володіння особи.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає, що останньому відповідно до принципу індивідуалізації покарання необхідно призначити покарання за ч.1 ст. 162 КК України у виді штрафу в межах санкції статті, що відповідає загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень відповідно до вимог ст. 50 КК України.
Керуючись ст. ст. 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Відповідно до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1