154/2123/25
2/154/1054/25
23 липня 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючої судді Кусік І.В.,
за участю секретаря судового засідання Редько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.05 2025 року до Володимирського міського суду Волинської області через систему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 54178,82 гривні.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 20.10.2021 між ТО «МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4484712, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 20000 гривень строком на 30 днів.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів за договором наступив ще 20.11.2021 року, але відповідач не виконав свої зобов'язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.
26.07.2024 року було укладено договір №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4484712, набувши права вимоги до відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 30.05.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 54178,82 грн., що складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в розмірі 13796 грн., заборгованості за нарахованими процентамина дату відступлення прав вимоги - - 38182,82 грн., заборгованість за комісіями - 2200 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Факторинг Партнерс».
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість, судові витрати по справі, які складаються з судорвого збору та витрат на правову допомогу.
18 червня 2025 року ухвалою судді позову заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача на підставістатті 280 ЦПК України в заочному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписуючими технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно пункту 1 частини 2статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог статей 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що 20.10.2021 року ТОВ «МІЛОАН» та Відповідач уклали Кредитний договір № 4484712, який був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора V37301. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» в електронній формі.
Вказані дії підтверджуються положеннями Кредитного договору, а також Довідкою про ідентифікацію.
За умовами Договору ТОВ «МІЛОАН» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі в сумі 20000 гривень на строк 30 днів зі сплатою за користування грошовими коштам в обмін на зобов'язання відповідачки повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору.
Так, відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 7500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Також 20.10.2021 року ОСОБА_1 за допомогою вказаного одноразового ідентифікатора підписав паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань кредитодавця, та графік платежів як невід'ємної частини договору кредитного договору № 4484712.
ТОВ «МІЛОАН» виконав своє грошове зобов'язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20000 гривень. Вказана обставина підтверджується квитанцією ТОВ «LIQPAY» від 20.10.2021 року про перерахування грошових коштів згідно договору № 4484712.
Відповідно до п.3.3.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим Договором. Однак відповідач не виконав свої зобов'язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4484712 від 21.10.2021 року станом на 30.05.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 54178,82 грн., що складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в розмірі 13796 грн., заборгованості за нарахованими процентамина дату відступлення прав вимоги - - 38182,82 грн., заборгованість за комісіями - 2200 грн.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, договір позики вважається укладеним лише з моменту передачі грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, зобов'язання за Кредитним договором настало після перерахування Товариством суми кредиту на платіжну картку Відповідача, реквізити якої він зазначив під час реєстрації або заповнення даних в Особистому кабінеті чи мобільному застосунку.
26.07.2024 року було укладено договір №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4484712, набувши права вимоги до відповідача. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу 26-07/2024.
Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, за відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 54178,82 грн.
Відповідно дост. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги №02/07/2024 від 02.07.2024 року; прайс-лист АО «Лігал Асістанс», заявку про надання юридичної допомоги № 572 від 01.04.2025 року, ,витяг з акту № 9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025 року, в якому зазначено загальну суму за надання юридичних послуг 16000,00 грн.
Суд вважає, що понесені позивачем витрати у зв'язку з пред'явленням позову та розглядом справи в суді, є обгрунтованими, та підтверджені матеріалами справи.
Беручи до уваги порядок подачі доказів, невелику складність судової справи, оцінюючи співмірність витрат зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідність їх за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, тому доцільним є стягнути з відповідача 16000 грн.
Керуючись ст. 7-13, 81, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст. 525-526, 530, 549-552, 611, 625, 1054, 1056-1, 1078 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс № 521, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 4484712 від 20.10.2021 року у розмірі 54178 (п'ятдесят чотири тисячі сто сімдесят вісім) грн. 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина КУСІК