Справа№592/2822/25
Провадження №2/592/1300/25
10 липня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді: Зоріка М.В.,
за участю секретаря судового засідання Білої В. В.,
розглянувши у відритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа: Управління державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що 21 серпня 2008 року придбав 35/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та 35/100 частин земельної ділянки, загальною площею 0,0674га, кадастровий номер 5910136600:19:024:0014, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 25 вересня 2017 року між ним та співвласником цього житлового будинку ОСОБА_2 був укладений договір про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, згідно якого було припинено право спільної часткової власності на нерухоме майно та передано: в приватну власність ОСОБА_1 наступне майно: житловий будинок під літ. А-1 ( в т.ч. прибудова літ. «а») який складається з: сіни №1 пл.9,2 м; коридор № 1-2 пл.2,7 м2; житлова №1-3 пл.5,0 м2; житлова № 1 -4 пл. 10,3 м2; житлова №1-5 пл.5,0 м2. Загальна площа по літ. А-1 - 32,2 м2; житлова площа по літ. А-1 - 20,3 м2. Господарські будівлі та споруди: літ. «Л» - вбиральня, літ. «п/г1» - погріб, літ «Н» - погрібник, літ « М» - гараж, літ. «К» - кухня, літ. «к» - тамбур. № 1-2- огорожа - в приватну власність ОСОБА_2 наступне майно: житловий будинок під літ. А-1 ( в т.ч. житлова прибудова літ.А1-1, житлова прибудова літ. А2-1, прибудова літ.а4, прибудова літ. А5, мансарда літ. м/с ), який складається з: житлова №2-3 пл. 18,3 м2 ;житлова №2-5 пл.15,2 м2 ; житлова №2-6 пл.7,2 м2; коридор № 2-9 пл.7,8 м2; санвузол №2-7 пл.5,5 м2; кухня №2-8 пл.7,7 м2; тамбур №2-1 пл.5,5 м2; житлова №2-10 пл. 19,9 м2; санвузол №2-11 пл.3,6 м“; кладова №2-12 пл.3,6 м2; загальна площа по літ. А-1 -94,3 м2; житлова площа по літ. А-1 - 60,6 м2. Господарські будівлі та споруди: літ. «Г» - вбиральня, літ «О» - кухня, літ. «о» - тамбур, літ. «п/г» - погріб, літ. «П» - сарай, літ. «Р» - душ, №3-5 - огорожа, згідно Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 01.06.2017 року № 326, виданого ФОП ОСОБА_3 . А також, 25 вересня 2017 року між позивачем та співвласником ОСОБА_2 був укладений договір про поділ земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, згідно якого було припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку без зміни цільового призначення новостворених земельних ділянок та вони стають окремими об'єктами нерухомого майна. Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 597 від 22.11.2017 року «Про присвоєння та зміну поштових адрес об'єктам нерухомого майна м. Суми» було присвоєна нова поштова адреса на мій житловий будинок, загальною площею 32,2 м2 та житловою площею 20,3 м", з господарськими будівлями та спорудами, а саме: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що під час користування житловим будинком попередніми власниками, починаючи з моменту його возведения в 1965 році, він потребував ремонту, тому позивач здійснив його часткову реконструкцію, ремонт та добудував мансардний поверх.
05.02.2025 року позивач звернувся до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації, тобто до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради з проханням про прийняття в експлуатацію самочинно збудованих приміщень та господарських споруд і надання інформації про порядок прийняття в експлуатацію самочинно збудованого приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 91,1м2 і житловою площею - 74,1 м2 на що 13.02.20205 року була надана відповідь, про те, що на сьогодні існує декілька шляхів оформлення права власності на житлові, садові, дачні будинки, господарські будівлі та споруди, в залежності від року побудови, площі будинку та госпбудівель і споруд, а також наявності або відсутності дозвільних документів. Розглянувши додані до звернення документи встановлено, що відповідно до технічного паспорту №550 (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності Т1 101:9708:6812:7885:0461) від 31.01.2025 року в характеристиках будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами: «м/с» (мансарда) будівництво у 2021 році «а» (прибудова) - реконструкція у 2021 році, «а1» (тамбур) - будівництво 2021 рік.
Враховуючи вищевикладене відбулась реконструкція житлового будинку з прибудовою, за адресою: АДРЕСА_1 без дозвільних документів (відсутність інформації в реєстрі будівельної діяльності, невід'ємною архівною складовою частиною якого є єдиний реєстр документів, ( який діє з 2011 року), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.)
Таким чином, оформлення права власності на самочинно збудовані споруди та реконструкція будинку за адресою: АДРЕСА_1 можливо на підставі рішення суду ( з подальшим введенням такого об'єкту в експлуатацію, згідно положень Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 року).
Тому просить суд визнати за ним право власності на самочинно збудовані та реконструйовані приміщення в житловому будинку «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 91,1 м2 і житловою площею - 74,1 м , який складається із: приміщення поверх 1 - прибудова «а»: тамбур №1 пл. 3,0 м2; санвузол №1 пл.2,5 м2; коридор №2 пл.11,5 м2; житлова №3 пл.24,0 м2; приміщення мансарди - «м/с»- житлова №4 пл.25,4м2; житлова №5 пл.12,3 м2; житлова №6 пл. 12,4 м2.
Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Сумської міської ради та третя особа, в судове засідання не з'явився, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.105,107).
У відзиві на позов представник ОСОБА_4 зазначила, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати наявність спору про право. 05.02.2025 року позивачем було направлено звернення до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про надання інформації та порядку прийняття в експлуатацію самочинно збудованого приміщення та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 91,1 м2 і житловою площею - 74,1 м. Згідно відповіді, наданої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, прийняття в експлуатацію вищезазначених об'єктів самочинного будівництва можливе на підставі рішення суду, у відповідності до положень Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою кабінету України від 13.04.2011 року № 461 за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкту. 17.02.2025 судовим експертом Андреєвим Л.Г. було зроблено експертний висновок №1861 про проведення будівельно-технічного дослідження житлового будинку та господарських споруд за вищевказаною адресою. Однак, відповідно до інформації, наявної у Реєстрі будівної діяльності, сертифікат ОСОБА_5 призупинено, у зв'язку з порушенням вимог ст. 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" щодо підвищення кваліфікації (а.с.88-91).
Представник третьої особи Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, в судове засідання не з'явився, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Надали до суду аналогічні пояснення зазначені відповідачем у відзиву на позов (а.с.78-80).
19.05.2025 року надійшла відповідь на відзив, де вказано про те, що була припинена спеціалізація (роботи, послуги), як інженера з технічного нагляду (будівництво) ОСОБА_5 , на «Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд» органом - «Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури» (366677477), який не має ніякого відношення до свідоцтва № НОМЕР_1 ОСОБА_5 наданого Міністерством юстиції України. Згідно рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно- кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 12.09.2023 року йому підтверджено кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю 10.6 «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів».
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21.08.2008 року та технічним паспортом від 08.12.2017 року, ОСОБА_1 21 серпня 2008 року придбав 35/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та 35/100 частин земельної ділянки, загальною площею 0,0674га, кадастровий номер 5910136600:19:024:0014, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-13).
25 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та співвласником цього житлового будинку ОСОБА_2 був укладений договір про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, згідно якого було припинено право спільної часткової власності на нерухоме майно та передано: в приватну власність ОСОБА_1 наступне майно: житловий будинок під літ. А-1 ( в т.ч. прибудова літ. «а») який складається з: сіни №1 пл.9,2 м; коридор № 1-2 пл.2,7 м2; житлова №1-3 пл.5,0 м2; житлова № 1 -4 пл. 10,3 м2; житлова №1-5 пл.5,0 м2. Загальна площа по літ. А-1 - 32,2 м2; житлова площа по літ. А-1 - 20,3 м2. Господарські будівлі та споруди: літ. «Л» - вбиральня, літ. «п/г1» - погріб, літ «Н» - погрібник, літ « М» - гараж, літ. «К» - кухня, літ. «к» - тамбур. № 1-2- огорожа - в приватну власність ОСОБА_2 наступне майно: житловий будинок під літ. А-1 ( в т.ч. житлова прибудова літ.А1-1, житлова прибудова літ. А2-1, прибудова літ.а4, прибудова літ. А5, мансарда літ. м/с ), який складається з: житлова №2-3 пл. 18,3 м2 ;житлова №2-5 пл.15,2 м2 ; житлова №2-6 пл.7,2 м2; коридор № 2-9 пл.7,8 м2; санвузол №2-7 пл.5,5 м2; кухня №2-8 пл.7,7 м2; тамбур №2-1 пл.5,5 м2; житлова №2-10 пл. 19,9 м2; санвузол №2-11 пл.3,6 м“; кладова №2-12 пл.3,6 м2; загальна площа по літ. А-1 -94,3 м2; житлова площа по літ. А-1 - 60,6 м2. Господарські будівлі та споруди: літ. «Г» - вбиральня, літ «О» - кухня, літ. «о» - тамбур, літ. «п/г» - погріб, літ. «П» - сарай, літ. «Р» - душ, №3-5 - огорожа, що підтверджується договором про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю від 25.09.2017 (а.с.14-15).
25 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та співвласником ОСОБА_2 був укладений договір про поділ земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, згідно якого було припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку без зміни цільового призначення новостворених земельних ділянок та вони стають окремими об'єктами нерухомого майна.
За цим договором у приватну власність ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка, кадастровий номер 5910136600:19:024:0004, площею 0,0236га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а співвласниці ОСОБА_2 перейшла у приватну власність земельна ділянка кадастровий номер 5910136600:19:024:0003, площею 0,0438га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується договором про поділ земельної ділянки, що є спільною частковою власністю від 25.09.2017 (а.с.16-17).
Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 597 від 22.11.2017 року «Про присвоєння та зміну поштових адрес об'єктам нерухомого майна м. Суми» було присвоєна нова поштова адреса на мій житловий будинок, загальною площею 32,2 м2 та житловою площею 20,3 м2, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом із рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 5978 від 22.11.2017 року та витягом із ДРРП на нерухоме майно від 15.12.2017 року (а.с.18,19).
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, під час користування житловим будинком попередніми власниками, починаючи з моменту його возведения в 1965 році, він потребував ремонту, тому я здійснив його часткову реконструкцію, ремонт та добудував мансардний поверх, виготовив технічний паспорт (а.с.20-23)
05.02.2025 року позивач звернувся до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради з проханням про прийняття в експлуатацію самочинно збудованих приміщень та господарських споруд і надання інформації про порядок прийняття в експлуатацію самочинно збудованого приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 91,1м2 і житловою площею - 74,1 м2 (а.с.25).
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради було надано відповідь №8/29.01-13 від 13.02.2025, згідно якої повідомили, що існує декілька шляхів оформлення права власності на житлові, садові, дачні будинки, господарські будівлі та споруди, в залежності від року, побудови, площі будинку та госпбудівель і споруд, а також наявності або відсутності дозвільних документів: а)реєстрація права власності без прийняття в експлуатацію - для об'єктів (без обмежень по площі) збудованих до 05 серпня 1992 року; б) будівельна амністія 2018 року - для об'єктів (садибні, садові та дачні будинки площею до 500 кв.м), що збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 09 квітня 2015 року (будівельна амністія носить наразі безстроковий характер); в) загальний порядок прийняття в експлуатацію - для об'єктів (без обмежень по площі) на які оформлено дозвільну документацію на будівництво (Постанова КМУ № 461 від 13.04.2011); г) на підставі рішення суду (з подальшим введенням такого об'єкту в експлуатацію, згідно положень Постанови КМУ №461 від 13.04.2011) (а.с.26).
17.02.2025 на звернення ОСОБА_1 судовим експертом Андрєєвим Л.Г. було надано висновок експерта за результатами проведення будівельно - технічного дослідження №1861, згідно якого зроблено висновок, що розташування та приміщення не зданої в експлуатацію: прибудови літ. «а», мансарди літ «м/с», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають державним будівельним, санітарним нормам і придатні до подальшої експлуатації (а.с.27-42).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У частині 2 статті 331 ЦК України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (ч.ч. 2-4 ст.375 ЦК України).
Частинами 2, 3, 5 статті 376 ЦК України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2021 року у справі № 640/10719/17 (провадження № 61-4449св19) зроблено висновок, що «суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво повинні належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з'ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання. Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо в прийнятті такого об'єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Аналогічні висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлені у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14, від 16 травня 2019 року у справі № 446/1654/11 (провадження № 61-10359св18), а також у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 28 січня 2015 року у справі 6-225цс14».
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбаченихстаттею 31цього Закону.
Частинами 4, 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ № 641 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Виходячи з приписів п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:
збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.
Тобто, положеннями вказаного закону передбачена можливість введення в експлуатацію та, відповідно, узаконення самочинно побудованого в період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року нерухомого майна у позасудовому порядку, а саме шляхом звернення до органу державного архітектурно-будівельного контролю із відповідною заявою, яким приймається рішення за результатами проведення технічного обстеження цього об'єкта.
Як зазначає позивач, він здійснив часткову реконструкцію та ремонт і перебудову вищезазначеного приміщення.
Суд своїм рішенням не може підміняти дії та рішення інших органів державної влади, вчинення яких входить в компетенцію останніх, зокрема, вирішення технічних питань - прийняття в експлуатацію будівель та споруд.
Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Разом з тим, позивачем не було надано доказів на підтвердження звернення до органу державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про введення в експлуатацію самочинно збудованих та реконструйованих приміщень, що відповідають будівельним нормам, та прийняття ним рішення, з якого б убачалося саме спір про право позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Натомість, з наданих Управлінням державного архітектурно - будівельного контролю відповідей слідує, що ОСОБА_1 звертався до управління з приводу надання йому роз'яснення щодо порядку прийняття в експлуатацію самочинно збудованих приміщень. Вказані листи носить інформаційний та рекомендаційний характер, не є рішенням про відмову у прийнятті цього нерухомого майна в експлуатацію та не свідчить про наявність спору про право позивача.
Таким чином, беручи до уваги те, що по справі не зібрано доказів на підтвердження існування, на час звернення до суду з позовом, спору про право позивача на введення в експлуатацію збудовані та реконструйовані приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити. Позивач не позбавлений можливості вирішити питання введення в експлуатацію цього нерухомого майна в позасудовому порядку.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки у задоволенні позову судом відмовлено.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа: Управління державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості, -залишити без задоволення у зв'язку з їх необґрунтованістю.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Сумська міська рада, місцезнаходження: м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253.
Третя особа: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю СМР місцезнаходження: м. Суми, вул. Воскресенська, 8-а, код ЄДРПОУ 40163204.
Суддя М.В. Зорік