КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1147/25
Провадження № 2-а/488/39/25
Іменем України
23.07.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 4317975 від 21.03.2025року,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, в якій просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення просив закрити та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до постанови поліцейського 1 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області сержанта Бандурко Руслана Володимировича, серія ЕНА №4317975 від 21.03.2025 року, позивача - ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП за те, що 25.02.2025 року о 17:18:33 годині в м. Миколаєві по вулиці Богоявленський, 234В, керуючи транспортним засобом Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 73 кмгод, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України
Вважав, що оскаржувана постанова є протиправною та такою що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, оскільки постановою поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області Шайда Оксаною Володимирівною, серія ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП за те, що 25.02.2025 року о 17:25 годині в м. Миколаєві по проспекту Богоявленський, 234В, керуючи транспортним засобом Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 кмгод, чим порушив вимоги п.п.12.4 ПДР України.
Повідомив, що на УПП в Миколаївській області було складено скаргу щодо винесеної постанови та просив її скасувати.
Пояснив, що 04.03.2025 року згідно Рішення за фактом оскарження гр. ОСОБА_1 постанови ЕНА № 4148859 від 04.03.2025 року, вищезазначену постанову було скасовано та направлено на новий розгляд.
17.03.2025 року позивачу поштою надійшло повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції на 21.03.2025 року о 09:00 годині за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська 1-Б. кімната 209 до ОСОБА_2 .
Позивач наголосив, що з правомірністю постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не погоджується, так як його права були грубо порушені, виходячи з наступного: 1) повторний розгляд справи проводив інший інспектор, не той, що зупинив та виносив постанову вперше, звернув увагу суду на те, що вперше розглядала справу та виносила постанову Шайда Оксана Володимирівна, постанова серія ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року. По тій же події 21.03.2025 року справу розглядав інший інспектор , ніж зупиняв, а саме Бандурко Руслан Володимирович. В тому числі при повторному розгляді справи був присутній ще один іспектор, який також здійснював фіксацію на бодікамеру; 2) права зачитані і не роз'яснені не в повному обсязі; 3) не забезпечили кваліфікованого перекладача; 4) використання персонального мобільного пристрою інспектором при винесенні постанови; 5) не відповідність часу зупинки траспортного засобу та часу фіксації правопорушення, при цьому позивач наголошує, що відповідно до інформації з бодікамери поліцейського ОСОБА_3 час в момент зупинки автомобіля був приблизно 17:16:50 год., а відповідно до постанови серії ЕНА №4317975 від 21.03.2025 час скоєння правопорушення 17:18:33 години. Час скоєння правопорушення, а саме перевищення швидкості не може бути пізнішим, ніж зупинено транспортний засіб.
З огляду на зазначені порушення позивач просить суд визнати протиправною і скасувати постанову серії ЕНА №4317975 від 21.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 340,00 гривень у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області Бандурко Р. В.
Ухвалою суду від 28.03.2025 року відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, копію ухвали надіслано сторонам по справі. Одночасно встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони з клопотаннями про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не зверталися.
Відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, вважав вимоги позивача необґрунтованими.
Представник відповідача у відзиві зазначив, що під час несення служби 25.02.2025 року поліцейськими управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 008381 було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу Hyundai IX35, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві, проспект Богоявленський, біля буд. 234-В зі швидкістю 73 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України.
Пояснив, що працівники Управління патрульної поліції Миколаївської області зупинили транспортний засіб відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Поліцейська Шайда О.В. представилася, пояснила причину зупинки, суть правопорушення та підставу для перевірки документів. Водієм виявився ОСОБА_1 , який виконав законну вимогу поліцейської та пред'явив посвідчення водія. Було зафіксовано порушення п.п. 12.4 ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, після чого на водія наклали штраф у розмірі 340,00 грн.
26 лютого 2025 року Власенко подав заяву про скасування постанови, вказавши на порушення його прав. В результаті службової перевірки встановлено, що поліцейська дійсно не ознайомила його з правами згідно зі ст. 268 КУпАП. Начальник управління скасував постанову та направив справу на новий розгляд. Повідомлення про повторний розгляд призначений на 21.03.2025 року було надіслано позивачу. Оскільки Шайда О.В. у цей день перебувала у відпустці (згідно з наказом № 287 від 17.02.2025), розгляд справи здійснював її напарник ОСОБА_2 . Стосовно питання перекладача представник відповідача пояснив наступне з наданого відеозапису «Власенко 1» із нагрудного службового відеореєстратора поліцейської можна побачити, що позивач дуже добре володіє українською мовою якою проводився первинний розгляд справи та жодного разу не наголосивши за ге, що йому потрібен перекладач.
Окрім цього, представник відповідача у відзиві звернув увагу суду на те, що органи Національної поліції використовують лазерний вимірювач швидкості «TruCAM II», який має сертифікат перевірки типу від 26.12.2018 та щорічно проходить повірку згідно з чинним законодавством. Повірка приладу регламентована наказами Міністерства економіки України, і для вже введених в експлуатацію засобів не вимагається повторна сертифікація. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32852, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03.12.2024 р. та чинного до 03.12.2025 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 II № ТС008381 є придатним до застосування. Його відповідність також підтверджується експертними висновками щодо реалізації криптографічних алгоритмів шифрування у програмному забезпеченні.
Представник відповідача вважав за належне зазначити, що попри поширення інформації про виключення TruCAM із Реєстру у 2015 році, таке твердження є хибним. Відповідно до Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», який набув чинності 01.01.2016, повторне внесення приладу до Реєстру не вимагається, а наявність чинного свідоцтва про повірку є достатньою підставою для законного використання приладу поліцейськими.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відзив було подано 24.04.2025 року без клопотання про поновлення строку, що свідчить про його порушення. Крім того, докази, подані відповідачем (відео та фотозйомка з пристрою TruCAM), не відповідають вимогам до електронних доказів, оскільки не засвідчені електронним цифровим підписом, відсутні оригінали або дані про їх наявність, що ставить під сумнів допустимість таких доказів.
Повідомив, що також встановлено істотні розбіжності у місці та часі фіксації правопорушення і фактичної зупинки транспортного засобу, що свідчить про недостовірність даних TruCAM, зафіксований час правопорушення (17:18:33) пізніший за час фактичної зупинки авто (17:16:50), що викликає сумніви щодо точності роботи TruCAM. Локація з відеофіксації (пр. Богоявленський 234В) суттєво відрізняється від місця зупинки (поряд з АЗС "КВОРУМ-НАФТА"), що розташоване за 1,5-1,6 км. Позивач заявляв клопотання про перекладача, що не було забезпечено, чим порушено його право на захист. З огляду на надані аргументи, вважав, що докази не можуть бути визнані належними і допустимими, а постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, справу - закриттю, а судовий збір - стягненню з відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції окрім іншого розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.
Згідно з ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофору передбачена санкцією ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Судом встановлено, що під час несення служби 25.02.2025 року поліцейськими управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 008381 було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу Hyundai IX35, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві, проспект Богоявленський, біля буд. 234-В зі швидкістю 73 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п.п. 12.4 ГІДР України.
Після чого поліцейськими було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу, згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Поліцейська підійшла до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представилася, пояснила суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, попросила пред'явити документи, зазначені в п.п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ГІДР України. Водій виконав законну вимогу поліцейської та пред'явив посвідчення водія.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо Позивача.
Варто зазначити, що відповідач подав відзив на позовну заяву 24.04.2025 року, хоча стороною відповідача матеріали справи були отримані 16.04.2025 року, що підтверджуються наданими суду доказами. Враховуючи наданий строк для подання відзиву, суд вважає, що відповідач подав відзив у межах установленого строку і не порушив вимоги процесуального законодавства. Відзив та подані матеріали відповідачем підлягають прийняттю до уваги при розгляді справи.
Таким чином, факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, а також відеозаписами з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 008381 та нагрудної бодікамери 470583 та 470582.
На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора «Власенко 1» 25.02.2025 року о 17 год. 17 хв. 00 сек., зафіксовано як поліцейська підходить до транспортного засобу позивача представляється та повідомляє про причину зупинки, а саме порушення п.п. 12.4. ПДР України « Швидкість руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год».
На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора «Власенко 1» 25.02.2025 року о 17 год. 17 хв. 20 сек., зафіксовано ознайомлення позивача з доказами вчинення правопорушення демонструючи відео на приладі TruCam LTI 20/20 ІІ серійний номер ТС 008381.
На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора «Власенко 1» 25.02.2025 року о 17 год. 26 хв. 40 сек., зафіксовано ознайомлення позивача з винесеною постановою про адміністративне правопорушення.
26 лютого 2025 року до управління патрульної поліції Миколаївської області надійшла заява від ОСОБА_1 (вхідний номер В-173), у якій він просив визнати постанову неправомірною та скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення в розмірі 340,00 грн.
У зв'язку з поданою позивачем заявою, в якій він вказав на порушення працівником поліції вимог КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, було ініційовано проведення службового розслідування.
В ході службової перевірки було встановлено, що дійсно працівником поліції Шайдою О.В. не було ознайомлено позивача з його правами відповідно до ст. 268 КУпАП.
В зв'язку з чим начальником управління патрульної поліції в Миколаївській області було прийнято Рішення за фактом оскарження гр. ОСОБА_1 постанови ЕНА № 4148859 від 04.03.2025 року, вищезазначену постанову було скасовано та направлено на новий розгляд.
13.03.2025 року позивачу було надіслано повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції за для нового розгляду справи на 21.03.2025 року.
17.03.2025 року позивачу поштою надійшло повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції на 21.03.2025 року о 09:00 годині за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська 1-Б. кімната 209 до ОСОБА_2 .
Відповідно до наказу № 287 від 17.02.2025 року поліцейська Шайда О.В. 21.03.2024 року перебувала у відпустці, тому розгляд справи проводився її напарником ОСОБА_2 відповідно до розстановки сил та засобів за 25.02.2025 року.
А отже, суд доходить висновку, що проведення повторного розгляду справи іншим поліцейським є цілком обґрунтованим і не порушує права позивача, так як у разі відсутності поліцейського, який займається розглядом справи, її розгляд може бути передано іншому співробітнику органу поліції, щоб забезпечити безперервність та ефективність розгляду справ.
На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора «Власенко 2» 21.03.2025 року о 08 год. 38 хв. 06 сек., зафіксовано, що позивач 21.03.2025 року прибув до управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції для розгляду справи вчиненого адміністративного правопорушення та початок розгляду справи.
На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора «Власенко 2» 21.03.2025 року о 08 год. 41 хв. 17 сек., зафіксовано ознайомлення з правами особу, яку притягають до адміністративної відповідальності.
На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора «Власенко 2» 21.03.2025 року о 09 год. 02 хв. 30 сек., зафіксовано ознайомлення його з відеодоказами скоєння правопорушення.
На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора «Власенко 2» 21.03.2025 року о 09 год. 20 хв. 21 сек., зафіксовано ознайомлення з винесеною постановою про адміністративне правопорушення та вручення її під особистий підпис.
Отже, вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП підтверджуються, наданими представником відповідача відеозаписом, з якого вбачається, що позивач 25.02.2025 року перевищив встановлену швидкість руху, рухаючись в м. Миколаєві по проспекту Богоявленському поблизу буд. 234 В, зі швидкістю 73 км/год, ігноруючи вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху «В населених пунктах дозволяється рух транспортних засобів зі швидкістю не більше 50 км/год.», Швидкість вимірювалася приладом TruCam 20-20 ТС008381.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім того, наявний у справі фотознімок «TruCAM» за №1740503806_z2200_0225_171646.jmx, здійснений приладом «TruCAM ІІ» містить також інформацію про те, що транспортний засіб марки Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 73 кмгод.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ст.31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Як передбачено ст.40 Закону №580-VIII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг та будівель автоматичну фото- і відеотехніку, використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Так, органами Національної поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху використовується лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM ІІ», даний прилад отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № UA.TR.001 241-18.
Міжповірочний інтервал для TruCAM визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32852, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03.12.2024 р. та чинного до 03.12.2025 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ІІ № ТС008381, є придатним до застосування.
Правомірність використання відповідачем даного технічного приладу вимірювання швидкості, також підтверджується наявністю виданих державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертних висновків: 1) Експертний висновок щодо Лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCam II № 04/05/02 - 1179/ВС1 від 15.12.2023 року (термін дії - протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування), який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS, визначений п.5.2 ДСТУ IOS/IES 18033-3:2015 ( в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ IOS/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт); 2) Експертний висновок щодо програмного забезпечення Office TruCam Viewer v3.1.2.0. № 04/03/02-1454 від 11.06.2020 року (термін дії - до 10.06.2025 року), який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS, визначений п.5.1 ДСТУ IOS/IES 18033-3:2015 ( в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ IOS/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт); 3) Експертний висновок щодо програмного забезпечення «TrueCam Просмотрщик» № 04/03/02-1453 від 11.06.2020 року (термін дії - до 10.06.2025 року), який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS, визначений п.5.1 ДСТУ IOS/IES 18033-3:2015 ( в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ IOS/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт); 4) Експертний висновок щодо програмного забезпечення «TruCam ІІ Clip Viewer v2.0.5.1 № 04/05/02-3561 від 24.12.2020 року (термін дії - до 24.12.2025 року), який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS, визначений п.5.1 ДСТУ IOS/IES 18033-3:2015 ( в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ IOS/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт); 5) Експертний висновок щодо програмного забезпечення «Share ViewII v2.2.2.23091» № 04/05/02-3562 від 24.12.2020 року (термін дії - до 24.12.2025 року), який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS, визначений п.5.1 ДСТУ IOS/IES 18033-3:2015 ( в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ IOS/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт).
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015р. №1362, даний пристрій «TruCAM» виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Водночас, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ж ввозити на територію України відповідними партіями.
Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості «TruCAM», які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україні №1161 від 13.07.2016 «Деякі питання щодо ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки» зберігання даних Реєстру мало б здійснюватися лише до 01.01.2019 року.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 року по справі №520/2261/19 зазначила, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Щодо посилань позивача на те, що відповідачем було помилково зазначено часвчинення зафіксованого правопорушення, а саме час в момент зупинки автомобіля був приблизно 17:16:50 год., а відповідно до постанови серії ЕНА №4317975 від 21.03.2025 час скоєння правопорушення 17:18:33 години. Час скоєння правопорушення, а саме перевищення швидкості не може бути пізнішим, ніж зупинено транспортний засіб, то на переконання суду, окремі дефекти спірного рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо його протиправності і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), то таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.05.2018р. у справі №753/4366/17, від 11.09.2018р. у справі №826/11623/16, а також від 14.08.2018р. у справі №826/15341/15
Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, з наведеного вище вбачається, що позивач 25.02.2025 року, рухаючись по проспекту Богоявленському 234В в м. Миколаєві, на транспортному засобі Hyundai IX35, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зі швидкістю 73 км/год перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області в особі Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № № 4317975 від 21.03.2025 року про адміністративне правопорушення, слід відмовити.
На підставі ст. 139 КАС України позивачеві не відшкодовуються понесені ним судові витрати через відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до частини 5, 6 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 9, 33, 38, ч.1 122, 222, 251, 255, 280, КУпАП, ст.ст. 9, 10, 11, 77, 79, 241-246, 262, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 4317975 від 21.03.2025року - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області (код ЄДРПОУ:40108646, адреса: 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд.1Б.
Суддя Я.А. Чернявська