Справа № 487/4898/25
Провадження № 1-кс/487/3394/25
17.07.2025 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12025150000000535 від 03.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області, лейтенант поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025150000000535 від 03.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 без визначення розміру застави.
У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України та зазначає про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на думку слідчого, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки не працює, легальних доходів не має, підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких. Підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даному етапі досудового розслідування ще проводяться необхідні слідчі дії, направлені на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину, встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, місця зберігання наркотичних засобів, а також джерела придбання насіння роду коноплі для їх подальшого вирощування. Слідчий вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, у нього може бути можливість шляхом погроз схилити вищевказаних осіб, оскільки він їх знає, до показань, що його повністю або частково виправдовують та не відповідають дійсності. Також підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки не має легальних джерел доходу, протиправна діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів була припинена не самім підозрюваним, а правоохоронними органами, що свідчить про сталий умисел на продовження здійснення правопорушень з метою отримання незаконного прибутку. Слідчий зазначає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначив, що на прохання знайомого ОСОБА_7 возив останнього в Барвінок та у селище, що розташоване по дорозі на Тарасівку 14.07.2025. Він приїхав до хати, на яку вказав ОСОБА_8 , покликав останнього і вони разом поїхали дорогою, що вказував йому Єрема, але їх зупинили працівники поліції, які привезли його на поле, де вирощували коноплю. Він був присутній під час огляду цього поля поліцією.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, врахувавши дані про особу підозрюваного, на утриманні якого перебуває малолтіня донька, відсутність ризиків, що зазначені у клопотанні слідчого.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч . 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000535 від 03.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в порушення вимог ст. ст. 7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 15.07.2025 року, ОСОБА_5 , умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, здійснили незаконний посів насіння коноплі у кількості не менше 677 шт., на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (за координатами 47.4806808,32.5280147).
Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел у період часу з травня 2025 року по 15.07.2025 у порушення вимог ст. ст. 7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» виконали дії, спрямовані на незаконне вирощування рослин конопель, які виразились в тому, що вищевказані особи, систематично відвідували вказану ділянку та здійснювали її оброблення, очищаючи від бур'янів, підпушуючи та зволожуючи землю, та виконували інші сільськогосподарські роботи по нагляду за рослинами роду коноплі, тобто, не створюючи юридичної особи та не маючи спеціального дозволу (ліцензії), до моменту їх вилучення працівниками поліції.
15.07.2025 в ході проведення огляду місця події на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (координати 47.4806808,32.5280147) на земельних ділянках, засіяних сільськогосподарською культурою - соняшником, виявлено та вилучено 677 рослин коноплі.
Крім того, 14 липня 2025 року у другій половині дня, всупереч врегульованих законами суспільних відносин у сфері обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, а саме: всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також всупереч Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами), якою канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено (таблиця № 2 список № 1 Постанови), достовірно знаючи про те, що збут на території України наркотичних засобів заборонено, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання незаконних прибутків від незаконної діяльності, пов'язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні їх наслідки та бажаючи їх настання, обравши в якості джерела доходу діяльність, пов'язану із незаконним збутом наркотичного засобу - канабісом, перебуваючи на вищезазначеному полі, ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою між собою, придбали шляхом зрізання рослин конопель (масою в перерахунку на висушену речовину не менше 17114,940 г), які були попередньо ними посіяні та вирощені на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (за координатами 47.4806808,32.5280147), з метою подальшого незаконного збуту. Після цього, перенісши вказані рослини конопель, помістили їх в автомобіль марки ГАЗ2705-34, державний номерний знак НОМЕР_1 , для подальшого їх перевезення та зберігання до невстановленого в ході досудового розслідування місця, з метою збуту. Після цього ОСОБА_10 , перебуваючи за кермом вищевказаного транспортного засобу почав перевозити вищевказаний наркотичний засіб до невстановленого в ході досудового розслідування місця. В подальшому 15.07.2025 близько 03:00, на відстані близько 5 км від вищевказаного поля поблизу с. Тарасівка Баштанського району Миколаївської області вищевказаний транспортний засіб був зупинений працівниками поліції, та в ході його огляду виялено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 17114,940 г, що є особливо великим розміром.
ОСОБА_5 було затримано та повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, 15 липня 2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження та були досліджені в судовому засіданні, а саме: в протоколі огляду місця події від 15.07.2025; протоколах допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; протоколах обшуку від 15.07.2025; протоколі проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_11 від 15.07.2025; висновку експерта № СЕ-19/115-25/11476-НЗПРАП від 16.07.2025.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Санкцією ч. 2 ст. 310 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а ч. 3 ст. 307 КК України - позбавлення волі на строк від від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, даних щодо його особи, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. Отже, слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з ними, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань або їх зміни.
Також підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних, оскільки зацікавлений в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Так, підозрюваний, який не працює, за версією органу досудового розслідування займався протиправною діяльністю з метою отримання прибутку, яка була припинена працівниками поліції.
При розгляді даного клопотання, крім наявності вищенаведених ризиків, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, слідчий суддя також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , заначив, що має задовольніий стан здоров'я, але кульгає, оскільки на правій нозі у нього відсутні пальці, а ліва нога ушкоджена внаслідок отримання поранення в 2022 році; підозрюваний розлучений, проживає в АДРЕСА_1 разом з малолітньою донькою 2017 р.н., колишня дружина мешкає в м. Чернівці; офіційно не працює, але періодично надає послуги з перевезення; раніше не судимий.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його роль у протиправній діяльності, слідчий суддя вважає, що ні слідчий в клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні не навели достатніх виняткових підстав, які б свідчили про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного, що зможуть мінімізувати наведені ризики.
Отже, у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 195 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт, зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частина 6 ст. 181 КПК вказує, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом із забороною цілодобово залишати місце постійного проживання у даному випадку буде виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 пред'явлено підозру у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, зокрема і в незаконному вирощуванні конопель, яких виявлено і вилучено у кількості 677 штук, при цьому, за версією органу досудового розслідування, підозрюваний діяв за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Крім того, на підозрюваного ОСОБА_5 слід також покласти обов'язки, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, до 14 вересня 2025 року, заборонивши йому цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 21.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1