Справа № 487/4917/25
Провадження № 2-н/487/1480/25
23.07.2025 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Скоринчук К.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,
17.07.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергіюза період з 01.12.2024 до 01.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 7 081,68 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 242,24 грн.
Дослідивши матеріали заяви, доходжу висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог. Розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника
Як вбачається з матеріалів наданої суду заяви про видачу судового наказу, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою особою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно з ч. 2 ст. 33 ЦК України, неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Заявником не зазначено законного представника неповнолітнього боржника. В додатках до заяви відсутні будь-які дані щодо отримання боржником заробітку, стипендії тощо.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Разом з тим, слід зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених, зокрема пунктом 8 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 164 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 19, 163, 165, 166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» у видачі судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Копію ухвали направити заявникові.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: К.М. Скоринчук