Справа № 487/7709/24
Провадження № 2-п/487/27/25
22.07.2025 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
20.06.2025 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить переглянути заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 487/7709/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Заява обґрунтована тим, що 17.04.2025 Заводським районним судом м. Миколаєва розглянуто вищевказану цивільну справу та ухвалено заочне рішення. Відповідач вказує, що був позбавлений можливості надавати заперечення проти позову, подати та витребувати додаткові документи, які б вплинули на ухвалення рішення. Так, наявні розбіжності у звітах № 59-24 від 06.06.2024 та № 110-24 від 06.06.2024 на суму 73 787,45 грн. Вартість відновлювального ремонту танспортного засобу позивачки, зазначена у звіті, виконаному на її замовлення, значно перевищує його ринкову вартість ще до моменту пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, а тому відновлення такого автомобіля є економічно недоцільним. Відповідач наділений правом подати заяву про передачу йому належного позивачці автомобіля, однак не може скористатися своїм правом, оскільки позивачка продала транспортний засіб.
Крім того, відповідач зазначає, що оскільки отримав копію заочного рішення 13.05.2025, строк подачі заяви про перегляд заочного рішення закінчується 13.06.2025, а тому він звернувся до суду у визначений законом строк.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Встановлено, що 17.04.2025 Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Копію заочного рішення суду від 17.04.2025 відповідачем отримано 07.05.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 181).
З заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 звернувся до суду 13.06.2025, надіславши її засобами поштового зв'язку, тобто, поза межами строку, встановленого ст. 284 ЦПК України. Заяву про поновлення пропущеного строку відповідач ОСОБА_1 не подав.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 сформулювала висновок про те, що встановлений частиною другою статті 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, адже, як зазначено в попередньому розділі цієї постанови, право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.
У пункті 69 вищевказаної постанови зазначено, що суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.
Відповідно до п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 756/11081/20 "водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду".
"Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.
Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними" (пункти 72-74 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 756/11081/20).
Оскільки копію заочного рішення відповідач отримав 07.05.2025 року, з заявою про перегляд заочного рішення звернувся до суду лише 13.06.2025 року, тобто поза межами строку, визначеного ст. 284 ЦПК України, клопотання про поновлення пропущеного строку не подавав, суд дійшов висновку про залишення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду.
Керуючись ст. ст. 126, 127, 284 ЦПК України, суд,-
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Т.А. Карташева