Справа №487/10346/24
Провадження №3/487/170/25
26.06.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Афоніної С. М., за участю секретаря Ященко В. В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бедь М.І., інших учасників: ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві розглянувши матеріали, які надійшли з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої юристом в Закарпатському обласному ліцеї, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15.11.2024 серії ВАД №606743, 15.11.2024 о 14:08 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила сварку відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , під час якої словесно ображала, принижувала, штовхала, хапала за руки, чим навмисно спричинила емоційну невпевненість та могла завдати шкоди психічному та фізичному здоров'ю, таким чином вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
04.02.2025 ОСОБА_2 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 надав до суду пояснення, в яких повідомив наступне.
На підставі виконання ухвали Заводського районного суду від 25.09.2024 р. і постанови Миколаївського апеляційного суду від 06.11.2024 р. по справі №394/652/22 щодо встановлення порядку спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_4 за місцем проживання дитини в АДРЕСА_1 у визначені судом часи, 15 листопада 2024 р. (п?ятниця) о 14 годині ОСОБА_1 зі своєю 6-річною донькою та двома представниками державної виконавчої служби прибули за місцем проживання малолітньої дитини для зустрічі дитини з матір'ю. Двері їм відкрила ОСОБА_5 , бабуся дитини, яка перебувала на той момент в квартирі сина разом з внуком, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі, але який приїхав додому на таксі за 15 хвилин до зустрічі незважаючи на важкий стан. Допоки державний виконавець зачитував ОСОБА_2 постанову про відкриття виконавчого провадження та намір батька передати дитину матері для зустрічі, ОСОБА_1 в коридорі почала кричати сину ОСОБА_4 , який був в кімнаті з батьком та державним виконавцем, що вона приїхала назовсім і буде з цього часу проживати разом з сином ОСОБА_4 , що це є її квартира, почала лайку з бабусею ОСОБА_5 , стала ображати її, силою виганяти її із квартири, штовхати, душити, в результаті чого бабуся мала забій м?яких тканин голови, численні синці та струс головного мозку, що підтверджено документально висновком лікарів ШМД м. Миколаєва. Коли ОСОБА_1 зустрілась з дитиною, ОСОБА_4 в присутності державного виконавця відмовився спілкуватися з нею без присутності батька, а на крики матері про те, що батько має повертатися до лікарні і образи на адресу батька, почав плакати і кричати, що він боїться матері і не залишиться з нею наодинці. Представники ДВС намагались заспокоїти дитину та ОСОБА_1 , але остання кричала, що тепер дитина має жити з нею в їх квартирі, а батько має повертатися в лікарню. Коли мати намагалась обійняти дитину, він виривався, відбивався від неї і кричав. ОСОБА_2 був змушений викликати поліцію на протидію домашньому насильству, які почали розбиратися у конфліктній ситуації і складати відповідні протоколи. В цей же час ОСОБА_1 на очах дитини і бабусі схватила паспорт і платіжні банківські картки ОСОБА_2 , які були в одному пакеті, а паспорт він приготував для записів відповідних даних в протокол, і вибігла з кімнати, сховавши їх і відмовивши їх віддати. В той час, коли працівники поліції складали протоколи, вона заявила, що нібито ОСОБА_2 проявляв по відношенню до неї моральне насильство, хоча будь-яких дій відносно неї ОСОБА_2 не здійснював, бігала по квартирі і виймала різні речі з шафи, голосно кричавши, що це є її квартира і вона має вигнати всіх з неї. Усі зазначені події були зафіксовані на боді-камеру поліцейськими, які запропонували їй заспокоїтися і не дратувати дитину, оскільки ОСОБА_4 весь час плакав і кричав. Оскільки паспорт ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не віддавала, він був змушений викликати оперативну групу поліції з подачею заяви про крадіжку в квартирі. ОСОБА_1 відмовлялась віддати документи, мотивуючи тим, що вона їх не брала. Про крадіжку поліцією були складені відповідні документи (заяви, протоколи, інше), і вони поїхали. Після їх від'їзду ОСОБА_1 підкинула документи в кухню, у зв?язку з чим поліція приїжджала знову для засвідчення, що документи знайшлися. ОСОБА_1 почала виганяти ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кімнати, в якій вони перебували, мотивуючи тим, що її донька втомилася і буде відпочивати саме в цій кімнаті, а ОСОБА_4 знову став плакати і кричати. Поліція запропонувала ОСОБА_1 з її дитиною підвезти їх у спеціальні приміщення для потерпілих від домашнього насильства, але та відмовилась. Поліція склала акти (приписи) про заборону матері спілкуватись з дитиною до 18 год. 17.11.2024 р. та з ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 заборону спілкуватись з нею. А відносно ОСОБА_5 - протокол про здійснення фізичного насильства. Всі вказані події були зафіксовані на домашню відеокамеру, про яку ОСОБА_1 була попереджена з початку її перебування в квартирі 15.11.2024 р. і яку вона розбила з пошкодженням карти записів. Як підтвердження вказаних фактів додав 4 диски з частково відновленим записом події.
12.05.2025 адвокат Бедь М.І. долучила до матеріалів справи картку виїзду швидкої медичної допомоги за №327 та №450 від 15.11.2024, згідно яких у період часу з 17.45 по 18.30 та 23.49 по 00.30 ОСОБА_1 надавалася невідкладна медична допомога у зв'язку з застосуванням фізичного насилля ОСОБА_2 , щодо неї та значним погіршенням її стану здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, суду пояснила, що на підставі виконання ухвали Заводського районного суду від 25.09.2024 р. і постанови Миколаївського апеляційного суду від 06.11.2024 р. по справі №394/652/22 щодо встановлення порядку спілкування її з малолітнім сином ОСОБА_4 за місцем проживання дитини в АДРЕСА_1 у визначені судом часи, 15.11.2024 вона зі своєю 6-річною донькою та двома представниками державної виконавчої служби прибули за місцем проживання малолітньої дитини для зустрічі дитини з матір'ю. Двері їм відкрила ОСОБА_5 , яка являється її колишньою свекрухою. Коли державний виконавець зачитував ухвалу суду, її колишній чоловік ОСОБА_2 знаходився в зачиненій кімнаті разом з сином ОСОБА_3 . ОСОБА_5 загородила собою вхід до кімнати. Вона попросила, щоб її сина вивели з кімнати, але на її прохання ніхто не реагував, на що представники державної виконавчої служби зробили зауваження ОСОБА_2 . Але дитину їй так і не вивели. Вона викликала працівників поліції. Згодом ОСОБА_2 також викликав працівників поліції. Після прибуття за адресою наряду поліції в неї була змога приблизно 15-20 хвилин побачитися з сином ОСОБА_3 . Після того, як працівники поліції поїхали її побив колишній чоловік ОСОБА_2 , і вона зверталася за медичною допомогою. Зазначила, що вона ОСОБА_5 не ображала, не принижувала, не душила та не штовхала, у зв'язку з чим просила суд про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні адвокат Бедь М.І. підтримала пояснення надані в судовому засіданні ОСОБА_1 , суду пояснила, що 15.11.2024 відбулася конфліктна ситуація, яка є досить тривалою. Просила суд про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 надав суду пояснення аналогічні письмовим поясненням поданими до суду 04.02.2025. Просив суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнути її до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та пояснила суду, що 15.11.2024 вона знаходилась в квартирі свого сина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 разом з онуком ОСОБА_3 . До квартири прийшли представники Державної виконавчої служби разом з її колишньою невісткою ОСОБА_1 для виконання ухвали суду щодо встановлення спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 . Вона їм відчинила двері і зайшовши до квартири ОСОБА_1 почала кричати сину ОСОБА_3 , що вона приїхала назовсім і з цього часу буду проживати разом з ним. ОСОБА_6 злякався її криків і сховався в кімнату, в якій знаходився його батько ОСОБА_2 та державний виконавець. Потім ОСОБА_1 почала сваритися, кричати, ображати, штовхати та схопивши її за горло і одяг, вдарила об двері та нецензурно висловлювалася на її адресу. На зауваження ОСОБА_2 та державного виконавця вона не реагувала та продовжувала вищезазначені дії. ОСОБА_3 відмовився спілкуватися з матір'ю ОСОБА_1 та сказав, що він її боїться. Згодом ОСОБА_2 викликав працівників поліції, в результаті чого були складені два протоколи відносно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення. Просила суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнути її до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала суду пояснення, а саме, що 15.11.2024 вона, як головний державний виконавець разом з старшим державним виконавцем ОСОБА_8 та ОСОБА_1 приїхала за адресою АДРЕСА_1 , виконати ухвалу суду щодо встановлення спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 . ОСОБА_8 зачитав ухвалу суду, але ОСОБА_3 не хотів бачитися та проводити час та залишатися наодинці з ОСОБА_1 , оскільки боявся, що вона його вкраде та був в сильному емоційному напруженні, сильно плакав. ОСОБА_2 зробив зауваження, щоб ОСОБА_1 не чіпала ОСОБА_3 , після чого між ними почалася сварка . Потім ОСОБА_9 вступила в суперечку з ОСОБА_1 з приводу того, щоб вона насильно не чіпала ОСОБА_3 , так як він був проти спілкування з нею. ОСОБА_1 хотіла зайти в кімнату, де знаходився ОСОБА_3 , але на вході в кімнату стояла ОСОБА_5 , яку ОСОБА_1 відштовхнула, нецензурно висловлювалася, принижувала, та словесно ображала її в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . ОСОБА_1 кричала, що вона приїхала назовсім в квартиру і буде тепер там мешкати, з шафи викидала речі. ОСОБА_2 вийшовши з кімнати, тримав ОСОБА_1 за руку і просив, щоб вона не йшла до ОСОБА_3 , так як він був наляканий і виявляв небажання спілкуватися з нею, у відповідь на що ОСОБА_1 почала ображати і штофхати його. Поліцію викликали і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав суду пояснення, що 15.11.2024 він, як старший державний виконавець разом з головним державним виконавцем ОСОБА_7 та ОСОБА_1 приїхала за адресою АДРЕСА_1 , виконати ухвалу суду щодо встановлення спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 . Двері їм відчинила ОСОБА_9 та запросила до квартири. Він зачитав ухвалу суду ОСОБА_2 , який знаходився з ОСОБА_3 в кімнаті. В цей час, з сусідньої кімнати почали доноситися крики ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , з приводу того, кому належить квартира. ОСОБА_3 був наляканий і виявляв небажання спілкуватися з матір'ю ОСОБА_1 . ОСОБА_2 вийшовши з кімнати, тримав ОСОБА_1 за руку і просив, щоб вона не йшла до ОСОБА_3 . В момент сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з боку ОСОБА_1 були присутні образливі слова, приниження та розмови на підвищених тонах. Зазначає, що з 14:00 до 17:00 вони знаходилися в квартирі, потім приїхала поліція і вони поїхали.
Заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Бедь М.І., інших осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері захисту прав членів сім'ї. А об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Судом встановлено, що 15.11.2024 о 14:08 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 з перевагою сили вчинила сварку відносно колишньої свекрухи ОСОБА_5 , під час якої словесно ображала, принижувала, погрожувала фізичною розправою, штовхала, намагалася душити, чим навмисно спричинила емоційну невпевненість та могла завдати шкоди психічному здоров'ю, таким чином вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №147578 від 15.11.2024, рапортом, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , наданих ними в судовому засіданні, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до оглянутого в судовому засіданні відеозапису наданого до суду ОСОБА_2 з камери відео спостереження із квартири АДРЕСА_3 , вбачається, що ОСОБА_1 починає сперечатися з ОСОБА_5 , а саме виганяла її з квартири, так як вважає квартиру своєю власністю, ображала, штовхала, принижувала її. Допоки державним виконавцем зачитувалась ухвала суду, ОСОБА_1 стоячи в коридорі кричала сину ОСОБА_3 , що вона приїхала з валізою і буде мешкати разом з ним. ОСОБА_3 відмовляється спілкуватися з ОСОБА_1 , так як дуже наляканий. ОСОБА_1 почала кричати образи на адресу колишнього чоловіка ОСОБА_2 та також виганяти його з квартири. Після чого ОСОБА_3 почав плакати і кричати, що він боїться матері і не лишиться з нею наодинці. Коли ОСОБА_1 намагалася обійняти ОСОБА_3 , він виривався від неї і кричав, був в сильному емоційному напруженні. ОСОБА_1 бігала по квартирі і виймала речі з шафи, кричавши весь час, що це її квартира і вона з неї всіх виганяє. Згодом ОСОБА_2 і ОСОБА_1 викликали працівників поліції. По приїзду працівники поліції намагалися заспокоїти ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_3 був наляканий і весь час плакав. Після чого було складено два протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Щодо клопотання ОСОБА_1 та її захисника адвоката Бедь М.І. про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, то суд зазначає, що доказів на спростовування вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано, а пояснення ОСОБА_1 , щодо невизнання неї своєї вини, суд ставиться критично та вважає, що вони спрямовані на уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджуються жодними належними доказами по справі, та, відповідно, спростовуються матеріалами справи та показами ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , наданими безпосередньо в судовому засіданні.
Належних та допустимих доказів на спростування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, суду не надано та матеріали справи не містять.
Оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Згідно висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справі №910/18319/16 від 07.02.2018 та по справі №927/623/18 від 16.04.2019, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні правопорушення.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів, правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 15.11.2024. Отже, на момент винесення постанови сплинув строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушення - з дня його виявлення).
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови, встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підлягає під ознаки адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 строків, передбачених статтею 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 38, 247, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає чинності через 10 днів з моменту її винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядок передбачений ст. 294 КУпАП.
Суддя: С.М. Афоніна
Повний текст постанови складено 07.07.2025.