Справа № 466/6569/25
Провадження № 3/466/2168/25
22 липня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, інваліда II групи загального захворювання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановила:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №128537 від 26.06.2025р., вбачається, що 25.06.2025 року о 23.10год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне та фізичне домашнє насильство, а саме: словесно ображав її, погрожував, принижував, штовхав, чим завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу були кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечив та пояснив, що жодних дій відносно своєї дружини 25.06.2025р. не вчиняв, натомість зазначив, що з дружиною вони перебувають у шлюбі, однак вона за адресою реєстрації ( АДРЕСА_2 ) періодично не проживає, не платить комунальні послуги, не прибирає. В його дружини бувають такі випадки, що вона без причини вибігає на двір і просто кричить. В той день, коли дружина прийшла додому, він зробив їй зауваження за те, де вона була і чому так виглядає (в стані алкогольного сп'яніння), і пішов в свою кімнату спати. Дружина викликала поліцію, коло 01.00год. постукали в двері, пришла поліція, склала даний протокол.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що чоловік "напевно" хотів її бити, підійшов до неї та хотів "лити на неї воду", однак цього не зробив. Вона вибігла на двір і почала кричати.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, приходжу до наступного висновку.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Судом встановлено, що згідно протоколу серії ВАД №128537 від 26.06.2025р. вбачається, що 25.06.2025 року о 23.10год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 психологічне та фізичне домашнє насильство, а саме: словесно ображав її, погрожував, принижував, штовхав, чим завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю.
Дослідивши докази, наявні у справі, заслухавши особу, щодо якої складено протокол, пояснення ОСОБА_2 , суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки свідки даного правопорушення в протоколі не вказані, а до протоколу долучено лише заяву та пояснення ОСОБА_2 ,пояснення ОСОБА_1 , в якому він заперечує психологічне та фізичне насильство до дружини. В суді потерпіла не підтвердила обставин, які зазначено поліційським ОСОБА_3 у протоколі.
Отже, суд приймає до уваги пояснення учасників справи та не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак зазначеного вище правопорушення.
Таким чином, належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 скоїв інкриміноване йому правопорушення відносно своєї дружини ОСОБА_2 , саме 25.06.2025р. о 23.10год. суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що справу слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9 та 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В. Свірідова