Справа № 459/1481/25
Провадження № 2/459/374/2025
(заочне)
22 липня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Новосад М.Д.
з участю секретаря Козак І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощено позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
06.05.2025 представник позивача ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.01.2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1325-4269. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 19400,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 14 днів; знижена % ставка -1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач порушив вищезазначені умови Кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору. Станом на 04.04.2025, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 103360,28 грн, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 19400,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 82411,20 гривень; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 1549,08 гривень. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у сумі 10980,40 грн. Таким чином, просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 19400,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 72979,88,00 гривень, що разом становить 92379,88 грн, а також судові витрати, пов'язані з розглядом цієї позовної заяви на користь позивача.
Ухвалою від 20.05.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 04.06.2025 підготовче провадження було закрито та призначено судовий розгляд на 18.07.2025.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки), що містяться в матеріалах справи та яке повернулося на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідач не подавала, про причини неявки не повідомляла. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомленою про розгляд справи належним чином.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 02.01.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1325-4269. Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С 6859.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. укладеного між сторонами договору кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (далі кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).
Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту: 19400 грн (п. 4.1. договору).
Згідно п. 4.6. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою:
- стандартна процентна ставка 1.50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою).
Відповідно до п. 4.9. строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 27.10.2024 року.
02.01.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала Паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено основні умови кредитування: строк кредитування (300 календарних днів), розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 02.01.2024 за допомогою системи LIQPAY здійснено платіж 2410882408 від 02.01.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 за договором № 1325-4269 від 02.01.2024 на суму 19400 грн.
Із розрахунку заборгованості станом на 04.04.2025, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 103360,28 грн, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 19400,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 82411,20 гривень; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 1549,08.
Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Так, на підтвердження існування договірних відносин позивачем по справі було надано договір про відкриття кредитної лінії №1325-4269 від 02.01.2024, паспорт споживчого кредиту. Усі документи підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С 6859.
Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже зобов'язання позичальника з повернення кредиту та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
Згідно зі статтею 525 та частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже для належного виконання договірних зобов'язань необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитним коштами, а прострочення виконання зобов'язань є їх порушенням.
Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказані розрахунки суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначені розрахунки, знаходить їх підставними.
Позивач застосував до відповідача програму лояльності та частково списав прострочену заборгованість за нарахованими комісією та процентами у сумі 10980,40 гривень, за умови погашення позичальником решти кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі 92379,88 гривень.
Таким чином, у зв'язку з користуванням кредитними коштами та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №1325-4269 від 02.01.2024, щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 92379,88 гривень, з яких: з яких прострочену заборгованість за кредитом - 19400,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 72979,88,00 гривень.
Оскільки позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання належним чином відповідачем зобов'язань за кредитним договором, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1325-4269 від 02.01.2024 в розмірі 92379,88 гривень, з яких: прострочену заборгованість за кредитом - 19400,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 72979,88 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2422,40 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 22.07.2025.
Суддя: М. Д. Новосад