Справа № 455/1262/25
Провадження № 2-о/455/85/2025
Іменем України
23 липня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретар судового засідання Бобельської Н.М.,
учасники справи - не з'явилися
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа - Відділ служби у справах дітей Хирівської міської ради ( місцезнаходження: м. Хирів, вул. Василя Стуса, 24, Самбірського району Львівської області), заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту перебування на утриманні малолітньої дитини,
26.06.2025 року представник заявника, адвокат Лихачов Р.Б., звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною заявою, просить суд встановити факт перебування у заявника на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_3 . Обгрунтовує, що встановлення цього факту заявникові необхідно для звільнення з військової служби за сімейними обставинами.
Заяву обґрунтовує тим, що на його утриманні перебувають троє дітей. Двоє - рідних та одна дитина - син дружини від іншого чоловіка. З моменту народження син дружини проживає із заявником, він його виховує та утримує. ОСОБА_4 називає заявника батьком, а він його -сином. Заявник та його дружина ОСОБА_2 є багатодітними батьками. Стверджує, що рідний батько ОСОБА_4 аліменти на утримання сина не сплачує, допомоги на утримання дитини не надає, усунувся від виконання батьківських обов'язків, син його не знає.
Встановлення факту утримання пасинка необхідне для можливості реалізувати право на звльнення з військової служби через сімейні обставини.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 справу передано для розгляду судді Івасенко С.М.
27 червня 2025 року суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 та відкрив провадження у справі. Залучив до розгляду питання в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Призначив розгляд справи у судовому засіданні на 23 липня 2025 року в 10:30.
Заявник судову повістку про виклик отримав 05.07.2025 року. В судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. 10 липня 2025 року скерував на адресу суду заяву, в якій просив заяву задовольнити та встановити факт перебування на його утриманні малолітнього пасинка.
Його представник, адвокат Лихачов Р.Б.., в судове засідання не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Відомості про місце, дату та час судового засідання отримав через електронний суд 27.06.2025 року. За 24 хвилини до судового засідання через електронний суд подав заяву про участь в засіданні в режимі відеоконференції. Суд отримав заяву під час розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Законом встановлено, що учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання (ст. 212 ЦПК України). Станом на 11:06 23 липня 2023 року представник заявника, адвокат Лихачов Р.Б., втратив право на подання заяви на участь в засіданні 23 липня 2025 року в режимі відеоконференції. Тому суд залишає таку заяву без розгляду. Суд нагадує, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя, дисциплінують учасників та не допускають безладу в судовому процесі.
ОСОБА_2 судову повістку про виклик отримала 05 липня 2025 року. В судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила. 10 липня 2025 року скерувала на адресу суду заяву, в якій просила заяву задовольнити та встановити факт перебування на утриманні заявника її малолітнього сина.
Відділ служби у справах дітей Хирівської міської ради участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив. Про причини не повідомив. Відомості про місце, дату та час судового засідання отримав через електронний суд 27.06.2025 року. Заперечення не подав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив. Про причини не повідомив. Відомості про місце, дату та час судового засідання отримав наручно 30.06.2025 року. Заперечення не подав.
Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).
У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У статті 141 СК встановлено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
Ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) зазначено, що:
«з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
73. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
74. Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
75. СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов'язків, якими є, зокрема, обов'язки щодо виховання дитини.
76. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право. […]
У справі, яка переглядається, заявник просить установити факт самостійного виховання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.
82. Так, у статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
83. З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п'ята статті 19 СК України). […]
88. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право. […]
суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, то питання, заявлене ОСОБА_1 у цій справі, не може з'ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2024 року справа № 551/812/23 (провадження № 61-9313св24) зазначено, що: «задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 , суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки доведення факту утримання падчерки вітчимом пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких біологічний батько дитини не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини та безумовно впливає на права і інтереси самої дитини. Такий факт утримання дитини не біологічним батьком, а вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини. Таким чином, за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі батька дитини у її матеріальному забезпеченні/утриманні, а отже, питання, заявлене ОСОБА_1 у цій справі, не може з'ясовуватись безвідносно до дій батька дитини ОСОБА_8 - ОСОБА_3 та може вирішуватись у межах спору про право за загальним правилом у позовному провадженні».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) вказано, що:
«згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. […]
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права».
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У цій справі:
-заявник просить встановити факт перебування на його утриманні пасинка, який має рідного батька - ОСОБА_6 ;
метою встановлення факту заявник визначив отримання права на відстрочку від мобілізації у зв'язку з утриманням трьох дітей;
-наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі ОСОБА_6 (батька дитини) у вихованні та утриманні сина та/або ухилення від такої участі, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника, і підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Враховуючи викладені судом міркування та мотиви, заяву про встановлення факту перебування на утриманні малолітньої дитини слід залишити без розгляду та роз'яснити право заявника звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Керуючись ст. 19, 257, 258-261, ч. 6 ст. 294, 315 ,353 ЦПК України, суддя
Заяву представника заявника, адвоката Лихачова Р.Б., про проведення засідання в режимі відеоконференції від 23.07.2025 року - залишити без розгляду.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Відділ служби у справах дітей Хирівської міської ради, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні малолітньої дитини - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернення з позовом в загальному порядку з дотриманням правил підсудності та підвідомчості спорів.
Повернути ОСОБА_1 сплачений ним згідно з квитанцією ID 2619-7907-9706-4295 від 26.06.2025 року у АТ «Таскомбанк» судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені удень її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена та підписана суддею 23 липня 2025 року.
Суддя С.М. Івасенко