Справа № 449/558/25
"17" липня 2025 р. м. Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді: Гуняк О.Я.,
секретаря: Тивонюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
встановив:
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить: збільшити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_2 на підставі рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 19.12.2019 р. у справі №449/1465/19 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі - 5000 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заяву мотивує тим, що Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 19.12.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів з відповідача на утримання сина - задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання дитини- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно з 14.11.2019 року і до досягненням дитиною повноліття. Зазначає, що Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 19.05.2020 року шлюб позивачки з відповідачем розірвано. Зауважує, що 24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна, в Україні було оголошено воєнний стан, який продовжувався та діє на даний час і внаслідок даних обставин ціни на продовольчі товари в Україні зросли більше як на 30% за перші сім місяців 2022 року. Стверджує, що через війну більша частина продуктів харчування та ліків подорожчала у понад три рази. Звертає увагу, що на даний час в країні продовжується воєнний стан, відтак протягом 2022-2025 років спостерігається систематичне підняття цін на продукти харчування, побутову хімію, засоби гігієни, ліки, вітаміни, одяг, взуття, вартість освітніх та комунальних послуг та інше. Наголошує, що стягуваний з відповідача розмір аліментів в сумі 1500 грн., не відповідає навіть мінімальному встановленому законом прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку. Стверджує, що з 2022 року стягуваний розмір аліментів є недостатнім для нормального забезпечення їх сина, істотно зріс та продовжує зростати індекс споживчих цін, тощо. Звертає увагу, що син - ОСОБА_5 перебуваючи у віці шести років потребує значно більшого щоденного забезпечення належними продуктами харчування, вітамінами, засобами гігієни, у випадку потреби ліками при сезонних захворюваннях. Крім цього, дитину щороку необхідно забезпечувати сезонним одягом та взуттям, спортивним інвентарем, тощо. Зауважує що з метою фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку сина, позивачка щомісячно несе значні матеріальні витрати.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, проте від останньої надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Відзив мотивований тим, що позивачем невірно відображені обставини справи, а докази, надані позивачем - не доводять зазначені нею обставини справи. Зазначає, що Постановою старшого державного виконавця Васильківського МРВДВС ЦМРУ МЮ від 18.02.2020 року відкрито виконавче провадження ВП 61312491 з виконання виконавчого листа у зазначеній справі. Стверджує, що відповідач, ще на знаючи про наявність щодо нього виконавчого провадження добросовісно сплачував кошти своїй дружині на її картковий рахунок, перераховуючи кошти в розмірі навіть більшому, ніж стягнуто судом, з метою виконання рішення суду та забезпечення нормальних умов проживання своєї дитини. Зауважує, що згідно довідки розрахунку N?61312491, виданої 26.03.2025 року старшим державним виконавцем Васильківського МРВДВС ЦРУ МЮ (яка надана представником позивача у справі N?449/578/25 за скаргою на дії державного виконавця) заборгованість ОСОБА_2 відсутня, наявна переплата по аліментним платежам в розмірі 96415 грн. Звертає увагу, що оскільки ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та регулярного доходу - кошти на дитину (аліментні платежі) виплачувались періодично, не завжди щомісячно, в межах його можливостей, але в розмірі, що покривав заборгованість за попередній період, та навіть перевищував його. Стверджує, що із довідки розрахунку, вбачається, що середній розмір щомісячних платежів на дитину, які добровільно здійснював відповідач - складав в середньому 4000-5000 грн., тобто, відповідач добровільно надає кошти в розмірі значно більшому, ніж стягнуто судовим рішенням, у зв?язку з чим викладені позивачем обставини щодо недостатності отримуваних коштів для забезпечення потреб дитини - не відповідають дійсності. Зауважує, що позивач не надала будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача за період з 2020 року станом на час пред?явлення позову, а також доказів щодо погіршення матеріального стану одержувача аліментів за вказаний період, або зміни їх сімейного стану, а тому зазначені у позовній заяві обставини не є підставою для збільшення розміру аліментів. Зазначає, що доводи позивача про те, що з часу присудження аліментів у 2020 році до даного часу розмір прожиткового мінімуму виріс до 3196 грн., тоді як сума аліментів залишилась тією ж, слід відхилити з огляду на те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а розмір аліментів, визначений судом судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів. Вважає, що сам по собі факт наявності інфляції не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а є підставою для проведення індексації розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Звертає увагу, що ,належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану стягувача або платника аліментів, їх стану здоров?я, інших обставин, які відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зміни їх розміру, а також доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів в сумі 5000 грн. від такого доходу - позивачем не надано, а тому вважає відсутніми підстави для задоволення позову.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.02.2019 р., батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 26.09.2020 р. серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , змінила ім'я, про що 26.09.2020 року, складено актовий запис №14. Прізвище, власне ім'я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: « ОСОБА_1 ».
Згідно Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 19.12.2019 р., позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 , на користь матері ОСОБА_6 , аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн. щомісячно на дитину, починаючи з 14.11.2019 року і до її повноліття.
03.02.2020 року, Перемишлянським районним судом Львівської області, видано виконавчий лист по справі №449/1465/19.
Відповідно до Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 19.05.2020 р., позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено та розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , укладений 18 серпня 2018 року в Перемишлянському районному відділі реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Львівській області, актовий запис № 43.
Постановою старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - Самойловською Я.А. ВП №613112491 від 18.02.2020 р., відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №449/1465/19 від 03.02.2020 р.
Згідно Довідки-розрахунку старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - Самойловською Я.А. від 26.03.2025 року №61312491, заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу №449/1465/19 від 03.02.2020 р. відсутня, наявна переплата по аліментним платежам в розмірі 96415 грн.
У статті 19 та частинах 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов'язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи інших осіб.
Разом з тим, держава визнала право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини щодо належного матеріального забезпечення є законодавчо передбачена можливість зміни визначеного рішенням суду розміру аліментів залежно від зміни певних життєвих обставин.
Згідно із ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Розмір аліментів з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття поточних основоположних життєвих потреб.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Як визначено ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися усупереч інтересам дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суд враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по її догляду та вихованню, у зв'язку із чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Вказана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у справі №565/2071/19 від 16 вересня 2020 року.
Згідно із ч. 3 ст. 180 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Як видно із ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підставі ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Ураховуючи зміст ст. 181, 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено що у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить - 2563 гривні.
За таких умов, зважаючи на законодавчо змінений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також збільшення вікових потреб дитини з часу присудження аліментів у 2019 році, їх розмір, визначений рішенням суду від 19.12.2019 року, не може задовольнити необхідні потреби дитини, та не повністю відповідає вимогам ст. 141 Сімейного кодексу України стосовно рівності обов'язків батьків щодо дітей.
Змінюючи розмір аліментів, судом враховано те, що дитина потребує матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним та може таку надати.
Згідно із ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Разом з тим, пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», визначено, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Виходячи з критеріїв розумності та справедливості, а також враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд робить висновки про те, що необхідно задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі - 5000 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Збільшити розмір аліментів, раніше визначений рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 19.12.2019 р. та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі - 5000 грн, щомісячно але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Гуняк О.Я.