Справа №463/5476/25
Провадження №2/463/1732/25
Заочне
23 липня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
встановив:
адвокат Манукян М.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру серії ВС №1376579 від 13 червня 2025 року, звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 10786,02 гривень, а також судового збору у розмірі 1211,6 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.
Позов мотивує тим, що 22 грудня 2024 року близько 22:00 години ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Просвіти, 2 виражався нецензурною лайкою в публічному місці відносно ОСОБА_3 та внаслідок словесного конфлікту з останнім заподіяв удар по автомобілю марки DACIA модель LOGAN, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим пошкодив водійську дверку з лівої сторони. Даний автомобіль належить позивачу на праві власності згідно з свідоцтвом про реєстрацію КТЗ НОМЕР_3 . На підставі вище вказаних протиправних діянь відповідача було внесено відомості до ЄРДР за №42025142040000011 від 11 лютого 2025 року щодо ненормативної лексики відповідача та пошкодження ним вказаного автомобіля. В межах кримінального провадження призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу за результатом якої надано висновок експерта №СЕ-19/114-25/4195-АВ від 6 березня 2025 року, відповідно до якого встановлено, що вартість відновлювального ремонту лівої передньої дверки автомобіля DACIA LOGAN, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 22 грудня 2024 року становить 10786,02 гривень. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 26 березня 2025 року встановлено, що відповідач вчинив дрібне хуліганство внаслідок словесного конфлікту та пошкодження автомобіля позивача, а тому кримінальне провадження №42025142040000011 від 11 лютого 2025 року закрито та скеровано матеріали начальнику Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області з метою притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП. Тому вважає, що відповідач умисно пошкодив транспортний засіб позивача, чим заподіяв майнову шкоду у розмірі 10786,02 гривень, яку не відшкодував, а тому така підлягає стягненню в судовому порядку. В обґрунтування позовних вимог посилається на долучені до позову докази в підтвердження вимоги до відповідача. Як на підставу позовних вимог посилається на положення ст. 22, 1192 ЦК України.
Матеріали позову були подані до Личаківського районного суду м. Львова 16 червня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 18 червня 2025 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Судове засідання 4 липня 2025 року було відкладено у зв'язку з неявкою в таке відповідача.
В судове засідання 23 липня 2025 року сторона позивача не з'явилась, від представника позивача адвоката Манукян М.А. надійшла заява, відповідно до якої позов підтримує, розгляд справи просить проводити у відсутності сторони позивача, у випадку неявки відповідача відносно ухвалення заочного рішення не заперечила.
Відповідач в судові засідання 4 і 23 липня 2025 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до положень ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позивач є власником транспортного засобу DACIA модель LOGAN, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
З копії постанови про закриття кримінального провадження від 26 березня 2025 року вбачається, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142040000011 від 11 лютого 2025 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Копію постанови з виділеними матеріалами кримінального провадження скеровано начальнику Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Окрім того, з вказаної постанови вбачається, що 22 грудня 2024 року ОСОБА_3 , подав заяву проте, що один з клієнтів, а саме ОСОБА_2 розпочав словесний конфлікт, звертався ненормативною лексикою, після зупинення автомобіля та прохання покинути автомобіль, продовжуючи конфлікт, пошкодив автомобіль.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року в справі №461/3229/25 визнано ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. З постанови вбачається, що 22 грудня 2024 року близько 22:00 години ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Просвіти, 2, виражався нецензурною лайкою в публічному місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
З висновку експерта №СЕ-19/114-25/4195-АВ від 6 березня 2025 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту лівої передньої дверки автомобіля DACIA LOGAN, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 22 грудня 2024 року становить 10786,02 гривень.
Частина 2 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В жодне з судових засідань відповідач не з'явився, доводів позивача з приводу заподіяння йому шкоди не спростував.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 10786,02 гривень в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди .
Що стосується вимог позивача щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником позивача надано суду договір про надання правової допомоги №09/06 від 9 червня 2025 року, додаток №1 від 9 червня 2025 року до вказаного договору, квитанцію до прибуткового касового ордеру №9 від 9 червня 2025 року про оплату 4000 гривень згідно з вказаним вище договором.
Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги розумність витрат, їх відповідність складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, беручи до уваги предмет і ціну позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 гривень.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,2 гривень.
Керуючись ст.ст. 81, 82, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 10786 (десять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 02 (шістдесят п'ять) копійки в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору, 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя: Стрепко Н.Л.