Справа № 461/3806/25
Провадження № 2/461/2042/25
22.07.2025 року Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
секретаря судових засідань Некоз М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку на примирення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Позивач звернувся до Галицького районного суду м. Львова із вказаним позовом, який мотивував тим, що з 05.08.2008 року перебуває у шлюбі з відповідачкою, ОСОБА_1 . За час шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що спільне життя з відповідачкою не склалося, у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого в сім'ї часто відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. На час подання позовної заяви шлюбні відносини між ними фактично припинилися. За таких обставин позивач вважає, що примирення, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі та суперечать його інтересам.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила клопотання про надання сторонам строку на примирення - 6 місяців. Клопотання мотивувала тим, що протягом цього терміну сторони зможуть спробувати врегулювати свої розбіжності та відновити сімейні стосунки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи відповідача, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Як убачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05.08.2008 року. Сторони від шлюбу мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до частини сьомої статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Враховуючи, що на даний час судом не встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечило б інтересам сторін, в даному випадку позивача, а також намір відповідача зберегти шлюб та сім'ю, суд вважає за можливе та доцільне надати сторонам строк для примирення - шість місяців, якого має бути достатньо для вжиття заходів для примирення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Керуючись статтею 111 СК України, статтями 240, 251, 260, 353 ЦПК України, суд-
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку на примирення, - задовольнити частково.
Надати сторонам у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, строк на примирення - шість місяців.
Провадження у цивільній справі зупинити до закінчення строку для примирення - до 22 січня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя Мироненко Л.Д.