Ухвала від 22.07.2025 по справі 646/2968/25

Справа № 646/2968/25

№ провадження 1-кс/646/1692/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року м. Харків

Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 20.02.2025,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вище вказаною скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважену особу Харківської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості за його заявою від 20.02.2025 та розпочати досудове розслідування.

ОСОБА_3 скаргу мотивує тим, що 20.02.2025 він звернувся до Харківської обласної прокуратури із заявою, в якій просив внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, проте, до цього часу відомості до ЄРДР прокуратурою не внесені, ОСОБА_3 не надано витяг з ЄРДР.

Особа, яка звернулась із скаргою - ОСОБА_3 завчасно повідомлявся про дату та час судового засідання через Державну установу «Львівська Установа Виконання Покарань (№19)», в якій утримується. Судове засідання, призначене на 14.07.2025 року було відкладено через відсутність можливих клопотань ОСОБА_3 про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, судовий розгляд відкладено на 22.07.2025 року, проте до суду заяв від ОСОБА_3 не надходило.

Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вказав, що на заяву ОСОБА_3 прокуратурою було надано відповідь, крім того, Верховним Судом під час розгляду касаційної скарги на вирок суду надано оцінку доводам про незаконність його затримання в порядку ст. 208 КПК України.

За положеннями частини третьої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого розглядаються слідчим суддею місцевого суду за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши думку прокурора, вивчивши скаргу та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

ОСОБА_3 20.02.2025 року направив до Харківської обласної прокуратури заяву про скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382,367 КК України.

Зі змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що особа, яка звернулась із скаргою, просила внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ст. 371 КК України, за фактом незаконного затримання в порядку ст. 280 КПК України, оскільки затримання відбулось не безпосередньо після вчинення злочину, а в ході досудового розслідування, через 23 доби після внесення відомостей до ЄРДР.

З наданого листа Харківської обласної прокуратури від 19.03.2025 року вбачається, що на заяву ОСОБА_3 , яка надійшла до прокуратури, надано відповідь, в якій прокуратурою повідомлено, що в ході розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено законність затримання та не встановлено порушень в діях працівників поліції. Крім того, ОСОБА_3 повідомлено, що він не має статусу затриманої особи, а є засудженим, стосовно якого вирок набув законної сили. У зв'язку із викладеним, прокуратурою зазначено, що в заяві ОСОБА_3 та долучених до неї матеріалів не вбачається ознак кримінального правопорушення, передбачених ст. 371 КК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

За змістом статті 306 КПК України, слідчим суддею місцевого суду розглядаються скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.

Статтею 307 КПК України визначені рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Відповідно до частини другої цієї статті, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

У статті 214 КПК України закріплений обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є наявність заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами частини першої статті 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

При цьому відповідно до статей 2, 214 КПК України у заяві про вчинення кримінального правопорушення мають бути зазначені об'єктивні дані, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Крім того, відповідно до ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Доводи ОСОБА_3 в заяві ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування фактів, які б давали підстави для кваліфікації дій за статтями Кримінального кодексу України.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Крім того, суд приймає до уваги, що під час розгляду касаційної скарги на вирок суду, яким ОСОБА_3 засуджено до позбавлення волі, об'єктом розгляду були, зокрема, доводи ОСОБА_3 про незаконність його затримання в порядку ст. 280 КПК України.

Так, у постанові Верховного Суду від 18.03.2025 року у справі № 640/3033/17 було надано оцінку касаційній скарзі ОСОБА_3 в частині тверджень щодо незаконності його затримання та жодних порушень вимог КПК України у діях посадових осіб органу досудового розслідування не встановлено.

Будь-яких інших об'єктивних даних, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, заява ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення - не містить.

Крім того, суд бере до уваги, що листом Харківської обласної прокуратури від 19.03.2025 року на заяву ОСОБА_3 від 20.02.2025 року надано розгорнуту відповідь

Беручи до уваги вищенаведене, оскільки заява ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення не містить достатніх даних чи відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 107, 303,304 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 20.02.2025.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
129028816
Наступний документ
129028818
Інформація про рішення:
№ рішення: 129028817
№ справи: 646/2968/25
Дата рішення: 22.07.2025
Дата публікації: 24.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (11.09.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 08.07.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
11.06.2025 13:45 Харківський апеляційний суд
09.09.2025 10:30 Харківський апеляційний суд
11.09.2025 12:30 Харківський апеляційний суд