Справа № 216/3235/24
провадження 2/216/467/25
іменем України
23 липня 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву подану ОСОБА_1 від 09 липня 2025 року у цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про зобов'язання забезпечити доступ, -
встановив:
У провадженні судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В. перебуває вищевказана цивільна справа.
Судове засідання у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про зобов'язання забезпечити доступ, призначено на 24 липня 2025 року.
09 липня 2025 року засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 надійшла заява з додатками.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок про те, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, заходи, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
У своїй заяві ОСОБА_1 використовує образливі висловлювання, які є недопустимими під час написання ділових документів, виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, відображають зневажливе ставлення до судової гілки влади, надає особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо при оформленні касаційної скарги.
Зокрема, ОСОБА_1 використовує в тексті заяви такі образливі висловлювання: «Директору ОСОБА_2 » (стор. заяви 2), «в приміщенні Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу, де Ви зазначені Директором»(стор. заяви 2), «В пошуку гугл я не знайшла судді ОСОБА_3 в зазначеному суді чи компанії суд» (стор. заяви 2), «жінка, що бубоніла, вибігала і вбігала знову бубоніла»(стор. заяви 2), «Жах, свідком якого я була, а після того як мене примусили покинути територію, були свідками вільні слухачі, перевершив всі чарлі-чаплінські роліки. Жінка, яка за презумпцією була суддею, читала щось із моїх документів, надісланих в лютому, які вона вочевидь бачила вперше, нахиляла голову, щоб камера зверху не могла це зафіксувати. Вона ухмилялась, закатувала очі і гдиммасничала. А хлопчина на її сигнали починав скакати на стільці і бити себе долонею в лоб, теж роблячи гриммаси. Я думаю, якщо це якась посадова особа в КОМПАНІЇ, де Ви призначені директором, то повідомте, будь ласка, чим нормована така поведінка? Треба було б вияснити, може він щось наплутав і думає, що працює в зоопарку? Хто він? Той, що запросив мене зайти в кімнату без надписів, як ОСОБА_4 зі збереженням прав Людини, які були зухвало розтоптані, а потім стрибав як мавпа? Чи розуміє що він сказав ОСОБА_5 ? Чи може навмисно збрехав і ввів в оману?» (стор. Заяви 3) «Тобто наразі виходить, що не установлена особа, порадившись невідомо з ким, в Суді чи КОМПАНІЇ СУД винесла УХВАЛУ, де звинуватила жінку, з правами людини» (стор. Заяви 3) , «виходячи з зазначеного, ухвали, отримані мною від 11.06.2025…. є авторським твором і виразом особи, яка підписала ці ухвали, назвавшись ОСОБА_3 » (стор. Заяви 4) ,«Повернемося до референдуму. 5 грудня 1991 року було оголошено результати референдуму на основі яких було затверджено АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, яким проголошено створення самостійної української держави - УКРАЇНИ. Кожен на той час новоспечений громадянини України (УРСР) перебуваючи в ейфорії та радості від того, що тепер він проживає у своїй власній незалежній державі, насправді не розумів, за що ж він проголосував………підсумовуючи все вищевикладене, з глибоким жалем та скорботою хочеться відмітити, що так званий «тридцятирічний державотворчий прогрес» в нашій державі є найбільшою аферою століття, де всі люди є громадянами корпорації, де державні псевдо органи є підприємствами, у яких сидять особи , що змінюють державні посади» (стор. Заяви 44).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Суд визнає заяву ОСОБА_1 в такій редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 43, 44, 260-263, ЦПК України, суд,-
постановив:
Залишити без розгляду заяву подану ОСОБА_1 від 09 липня 2025 року у цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про зобов'язання забезпечити доступ.
Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду,включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 23 липня 2025 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО