Справа № 206/3290/25
Провадження № 2-з/206/23/25
22.07.2025 Самарський районний суд міста Дніпра у складі судді Поштаренко О.В. розглянувши заяву представника позивача Матросової Є.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Комфорт Сіті Лагуна Сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,-
До Самарського районного суду міста Дніпра звернувся представник позивача Матросова Є.О., до суду із заявою забезпечення позову у цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Комфорт Сіті Лагуна Сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що у провадженні Самарського районного суду міста Дніпра перебуває вказана цивільна справа. Предметом розгляду є стягнення заборгованості за Договором. Враховуючи той факт, що сума позовних вимог у розмірі 344311,92 грн. є вагомою, з метою можливості в подальшому виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення грошових коштів від продажу нерухомого майна. Позивач вважає за потрібне здійснити заходи забезпечення позову, а саме накладення арешту на об'єкт нерухомого майна відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 176.7, житловою площею (кв.м): 167.8. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2477675712020.
Представник позивача Матросова Є.О. до суду подала заяву про розгляд заяви про забезпечення позову за її відсутністю, в якій також просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник до судового засідання не з'явилися, будучі повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускаються як до пред'явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною 1ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться вПостанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9 від 22.12.2006 р. (п. 4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Так, ч. 1 ст. 151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про забезпечення позову, серед яких: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на вищевикладене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки не містить належного обгрунтування щодо необхідності забезпечення позову, а матеріали заяви не містять достатньо обґрунтованих для забезпечення позову доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого виду забезпечення позову.
Так, представником позивача не надано, доказів, що можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому нерухомого майна чи доказів вчинення підготовчих дії до такої реалізації. Посилання представника позивача, що відповідач здійснить відчуження належного йому нерухомого майна, що в свою чергу ускладнить виконання рішення будь-якими доказами не підтверджується та є лише припущенням заявника, оскільки позивачем не зазначено обставин які б передували такій реалізації.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 10, 11, 13, 81, 149-154, 157, 260-261, 263, 353 ЦПК України,
В задоволенні заяви представника позивача Матросової Є.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Комфорт Сіті Лагуна Сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Поштаренко