21 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 912/499/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н.О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025
у справі за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради
до відповідачів 1) Фізичної особи-підприємця Чуркіної Анни Олексіївни, 2) Фізичної особи-підприємця Катеринич Людмили Анатоліївни, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК"
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок,
21.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 912/499/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" про роз'яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 912/499/24.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" зазначає про те, що ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, та просить її скасувати і направити справу до апеляційного суду для нового розгляду заяви про роз'яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у цій справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 912/499/24 апеляційну скаргу Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2024 у справі № 912/499/24 задоволено частково.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2024 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" про усунення перешкод власнику - Кропивницькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою та розподілу судових витрат. Ухвалено в цій частині нове рішення.
Вирішено усунути перешкоди власнику - Кропивницькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а саме земельну ділянку загальною площею 0,5484 га, за адресою: вул. Євгена Тельнова, 28, у м. Кропивницькому, яку огороджену парканом, що складається із земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, та земельної ділянки, площею 0,2328 га, без присвоєння кадастрового номеру та демонтувати металевий паркан навколо земельної ділянки, два каркасних басейни, які облаштовані на металевих опорах без влаштування фундаменту, дитячий майданчик, три тимчасові переносні споруди для провадження підприємницької діяльності, тандир вмонтований на бетонній основі, станцію фільтрації в металевому корпусі.
В решті рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2024 у цій справі, в оскаржуваній частині, залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" звільнити самовільно зайняті землі та демонтажу майна, що на ній розташоване, у постанові вказав на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не доведення прокурором належними та допустимими доказами обставин, які б підтверджували перешкоджання у користуванні спірними земельними ділянками Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" чи знаходження його майна на території спірних земельних ділянок. Отже, судом апеляційної інстанції у постанові зроблено висновки з питань зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" спірної земельної ділянки та належності розташованого на ній майна.
Разом з тим, розглядаючи питання роз'яснення судового рішення суд не має права здійснювати переоцінку доказів або формулювати нові висновки.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" про роз'яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 912/499/24, у зв'язку з тим, що порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання статті 245 Господарського процесуального кодексу України, у заяві фактично висловлено заперечення стосовно висновків постанови апеляційної інстанції від 28.01.2025, проте процесуальні права з оскарження судового рішення не можуть підмінятись поданням заяви про його роз'яснення. Викладена Товариством з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" у заяві вимога фактично зводиться до необхідності надання роз'яснень з правових питань щодо порядку її виконання та застосування.
Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з урахуванням такого.
Відповідно до статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що виноситься ухвала. Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду (пункт 4.2.2 постанови Верховного Суду від 16.11.2018 у справі № 910/10916/16).
Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Беручи до уваги те, що викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз'яснення, що стосується змісту ухваленої судом апеляційної інстанції постанови, а зводяться до необхідності надання консультацій і роз'яснень з правових питань щодо порядку її виконання та застосування, що не може бути підставою для роз'яснення постанови, Верховний Суд вважає, що правильне застосування апеляційним судом норми статті 245 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Аналогічні за змістом висновки викладені в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2018 у справі №925/715/17, від 21.11.2018 у справі №914/1351/16, від 02.04.2019 у справі №908/2552/17 та постанові від 16.11.2018 у справі №910/10916/16.
У такий спосіб, зазначені доводи скаржника, не спростовують правильності процесуальних дій суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
У рішенні ЄСПЛ від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, п. 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам - членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
За змістом частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів, оскільки в оскаржуваній ухвалі апеляційного господарського суду про перегляд якої подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 912/499/24 та відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 912/499/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак