21 липня 2025 року
м. Київ
cправа №911/3044/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метра Буд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду (Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)
від 04.06.2025 (повний текст складений 11.06.2025)
у справі за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області
в інтересах держави в особі Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метра Буд",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Підприємство комунального господарства "Гореничі" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області,
про стягнення 250 715,87 грн,
1. Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом, у якому просив стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Метра Буд" (далі - Відповідач, Скаржник) 250 715,87 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду.
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 20.06.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №911/3044/23, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача збитки у сумі 250 715,87 грн.
Стягнуто з Відповідача на користь Київської обласної прокуратури 3 760,74 грн витрат зі сплати судового збору.
3. 30 червня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу, в якій просить:
- прийняти її та відкрити касаційне провадження;
- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 та направити справу №911/3044/23 на новий розгляд до цього суду.
4. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
5. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 12 ГПК України).
7. Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
8. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
9. За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць становив 2 684 грн.
10. Предметом позову в цій справі (№911/3044/23) є стягнення з Відповідача 250 715,87 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік - 268 400 грн (2 684 грн х 100).
11. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
12. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
13. У тексті касаційної скарги наявні посилання на:
- підпункт "а" (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України;
- підпункт "в" (справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
14. У цьому контексті Суд зауважує, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, яка реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
15. Варто враховувати, що використання оціночних понять, як-то "фундаментальне значення", "суспільний інтерес", "виняткове значення", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо, не має викликати думку про наявність певних ризиків, адже, зважаючи на статус Верховного Суду, в окремих випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження належить до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд касаційних скарг покликаний насамперед забезпечувати єдність судової практики.
16. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), зокрема, означає, що скаржник ставить на вирішення проблему, яка в разі відкриття касаційного провадження впливатиме на широке коло спорів, створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
17. Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами.
18. Суд mutatis mutandis звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 07.12.2018 у справі №922/6554/15), згідно з якою виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний критерій ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики з питань, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.
19. Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), зокрема, необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має виняткове значення для усього суспільства, певної його частини, територіальних громад, об'єднань громадян тощо, до певної справи з огляду можливого впливу ухваленого в ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, що пов'язані із збереженням, примноженням, охороною й захистом соціальних цінностей, девальвація та / або втрата яких здатна спричинити істотний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
20. Надаючи оцінку "винятковості справи" (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), суд досліджує мотиви, відповідно до яких сам учасник справи вважає справу такою, що має для нього виняткове значення. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. При цьому термін "винятковий" означає ознаку предмета або явища, що полягає в її особливості, надзвичайності, виокремлення із загального правила.
21. У цій справі Скаржник у межах обраних підстав касаційного оскарження обмежився викладом власної правової позиції, проте не навів жодних обґрунтувань, які б, з урахуванням викладеного вище (пункти 16-20 цієї постанови), доводили наявність випадків, передбачених підпунктами "а" та / або "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
22. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
23. Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 №R (95) 5 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
24. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 у справі "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France", заява №21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежена перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
25. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує права на доступ до суду, оскільки воно вже реалізоване шляхом звернення до суду першої інстанції та надалі - суду апеляційної інстанції.
26. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних, обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки інакше принцип правової визначеності буде порушено.
27. Верховний Суд дослідив та оцінив предмет і ціну позову, складність справи. Разом із тим, оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" та / або "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Скаржник не дотримався умов допуску до касаційного оскарження.
28. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій. Водночас Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду лише тому, що Скаржник вважає його незаконним. Настання відповідних наслідків у разі ухвалення судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним (передбачуваним) процесом.
29. Крім того, Скаржник зазначає, що Північний апеляційний господарський суд не вирішив питання щодо залишення в силі рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2024 у справі №911/3044/23; згідно з пунктом 2 резолютивної частини оскаржуваної постанови без змін залишено рішення Господарського суду міста Києва (а не Київської області).
30. Водночас вказані доводи спростовуються змістом ухвали Північного апеляційного господарського суду про виправлення описок від 03.07.2025, якою:
- виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі№ 911/3044/23;
- визначено, що замість "Рішення Господарського суду міста Києва" слід читати "Рішення Господарського суду Київської області".
31. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №911/3044/23, оскільки вона не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метра Буд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №911/3044/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова